Алотропія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алотропні стани вуглецю: алмаз і графіт

Алотропія (від гр. ἄλλος, állos — інший і τρόπος, trópos — властивість) — явище утворення елементом двох або кількох простих речовин. Так проста речовина кисень O2 і проста речовина озон O3 є алотропічними видозмінами елементу оксигену.

Вуглець, фосфор, сірка і інші елементи також утворюють алотропічні видозміни. Алотропічні видозміни, або модифікації, обумовлюються або різною кількістю атомів у молекулах, або різною кристалічною будовою твердих тіл, що складаються з атомів того самого хімічного елементу. Явищами алотропії пояснюється і той факт, що простих речовин відомо значно більше, ніж хімічних елементів. Відомо понад 400 простих речовин, а хімічних елементів — лише 118.

Елемент Форма
Карбон
Фосфор:
  • Білий P4
  • Червоний — полімер
  • Фіолетовий
  • Чорний — напівпровідник, аналог графіту
  • Аморфний
Оксиген:
  • кисень, O2 — компонент повітря, безбарвний
  • озон, O3 — голубий газ
Сірка:
  • Аморфна — полімер
  • Ромбічна, S8
  • Моноклінна
  • Метастабільні циклічні форми S7 і S12
Селен:
  • Червоний, Se8
  • Сірий, полімерний
  • Чорний

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • М. Л. Глінка (1982). Загальна хімія (Підручник) (вид. 2-ге, перероб. і доп.). Київ: «Вища школа». с. 608.