Алоїзій Рейхан
| Алоїзій Рейхан | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Alojzy Reichan | ||||
| Народження |
22 червня 1807 Львів | |||
| Смерть | 6 листопада 1860 (53 роки) | |||
| Львів | ||||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Країна |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Жанр | портрет, жанрове малярство | |||
| Навчання | Академія образотворчих мистецтв (Відень) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роки творчості | 1825[1] — 1860[1]–1860[1] | |||
| Батько | Юзеф Рейхан | |||
| Діти | Станіслав Рейхан | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові | |||
|
| ||||
 Алоїзій Рейхан у Вікісховищі | ||||
Алоїзій Рейхан (пол. Alojzy Reichan або пол. Rejchan; 22 червня 1807, Львів — 6 листопада 1860, там само) — польський художник, портретист, літограф.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині львівського художника Юзефа Рейхана. Перші уроки живопису отримав у батька. Пізніше навчався у Йосипа Клімеса у Львові.
У 1823—1828 роках навчався в Академії об'єднаних образотворчих мистецтв під керівництвом Ф. Петтера та Ф. Кауцінга.
Після короткого перебування у Львові, близько 1833 року художник здійснив дворічну поїздку для стажування до Італії, де вивчав і копіював твори старих майстрів і працював у жанрі портрета.
З метою вдосконалення майстерності живописця, у 1837—1838 роках мешкав у Парижі, де працював під керівництвом Ораса Верне, тоді ж відвідав Німеччину та Нідерланди. Після закінчення навчання Алоїзій Рейхан придбав кам'яницю на вул. Краківській у Львові, де оселився й мешкав до самої смерті у 1860 році.
Помер 6 листопада 1860 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 51).
Родина[ред. | ред. код]
Його син Станіслав теж був відомим польським художником, портретистом, ілюстратором.
Творчість[ред. | ред. код]
Мав значний успіх як портретист.
Спершу створював картини в стилі бідермаєр, що носять риси Віденської школи. Пізніше у його творах відчувається вплив робіт француза Ораса Верне.
Алоїзій Рейхан також малював мініатюри, жанрові сцени, займався літографією.
Популярного художника часто запрошували для створення картин на релігійну тематику або відновлення храмів. Так 1843 року живописець створив образи Ігнатія Лойоли і Франциска Ксаверія для двох бічних вівтарів єзуїтського храму святих Верховних Апостолів Петра і Павла у Львові. У 1852 році Алоїзій Рейхан відновив образ Діви Марії Сніжної в костел Матері Божої Сніжної Куткірського монастиря оо. Капуцинів[2]. Велика колекція робіт Алоїзія Рейхана зберігається нині у Львівській галереї мистецтв, Національному музеї Вроцлава та у приватних колекціях.
Відомі роботи[ред. | ред. код]
- Портрет Дениса Зубрицького, Львівський історичний музей.
- Біля криниці, близько 1847 року, Національний музей (Варшава).
- Портрет Гелени Мацель, Львівська галерея мистецтв.
- Портрет Леонарда Ходзького, близько 1847 року, Національний музей (Варшава).
- Портрет акторки Анелі Ашпергерової, Національний музей у Кракові.
- Святе сімейство, 1850 рік, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького.
- Портрет Гелени Мацель з Врошинерів, Львівська галерея мистецтв.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Бречко Р. Куткір. Костел Матері Божої Сніжної (монастир отців Капуцинів). ukrainaincognita.com. Україна Інкогнита. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 275—276. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Янко К. (1 вересня 2016). Алоїзій Рейхан, або як огранити майстерністю фамільну коштовність. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- Andrzej Ryszkiewicz. Alojzy Rejchan. ipsb.nina.gov.pl (пол.). Internetowy Polski Słownik Biograficzny. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 28 лютого 2021.
- Marian Wójciak Alojzy Rejchan [Архівовано 22 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Roczniki Sztuki Śląskiej. — № 1. — 1959. — S. 140. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Гулюк Є. (12 липня 2020). День святих апостолів Петра і Павла. Штрихи до історії львівських храмів. velychlviv.com. Духовна велич Львова. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- Урсу Н. Куткір. castles.com.ua. Замки та храми України. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2021.
|
