Алоїз фон Відманштеттен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алоїз фон Відманштеттен
Народився 13 липня 1753(1753-07-13)
Грац, Штирія[2]
Помер 10 червня 1849(1849-06-10)[1] (95 років)
Відень, Австрійська імперія[2]
Країна  Австрія
Діяльність типограф, натураліст, видавець
Alma mater Ґрацький університет
Відманштеттенова структура проявляється при травленні залізного метеорита нітратною кислотою.

Алоїз Бекх фон Відманштеттен (повне ім'я Alois Joseph Franz Xaver Beckh, Edler von Widmanstätten) (*13 липня 1753, Грац — † 10 червня 1849, Відень) — австрійський друкар, промисловець, науковець.

Біографія[ред. | ред. код]

Родина Алоїза фон Відманштеттена мала монопольні права на виконання друкарських робіт у федеральній землі Штирії. Тому в юності він навчався поліграфії у свого батька, який володів друкарнею. Освіту в галузі природничих наук здобув у Грацькому університеті. Унаслідок реформ Йосипа ІІ родина 1784 року втратила монополію на друкарську діяльність і Алоїз фон Відманштеттен, якого не цікавила поліграфія, 1807 року продав друкарню.

З 1804 року до 1807 року він керував ткацькою фабрикою в Поттендорфі в Австрії. За наполяганням імператора Франца I 1807 року він став директором новоствореного імператорського Кабінету промислових виробів, де були зібрані колекції зразків та експонати продукції, яка вироблялася на території Австрійської імперії. 1808 року він також очолив імператорський порцеляновий завод у Відні.

1817 року Алоїз фон Відманштеттен вийшов у відставку. Помер 1849 року, похований у Відні.

Відманштеттенові структури[ред. | ред. код]

22 травня 1808 року поблизу моравського містечка Штаннерн упав залізний метеорит, який передали до імператорського мінералогічного Кабінету. Його директор Карл Шрейбер умовив свого колегу Алоїза фон Відманштеттена дослідити його. Після травлення прошліфованої й відполірованої поверхні метеорита розчином хлоридної кислоти фон Відманштеттен виявив на ній характерний рельєф у вигляді геометрично впорядкованих штрихів. Цей рельєф він використав як кліше для перенесення структури поверхні на папір методом літографії. Результати цього дослідження фон Відманштеттена Шрайбер опублікував 1820 року. Пізніше структури подібного типу було виявлено в перегрітій сталі та інших сплавах і названо відманштеттеновими структурами.

Маловідомим є той факт[джерело?], що структури цього типу в метеоритах першим відкрив Вільям Г. Томсон, лікар за фахом, який досліджував вулканічні мінерали. Під час перебування в Неаполі він виявив подібну структуру в метеориті, знайденому 1772 року Палласом під Красноярськом, коли видаляв з поверхні його уламка іржу (травленням розчином нітратної кислоти). 1804 року Томсон опублікував повідомлення про це відкриття французькою мовою в Bibliothèque Britannique[3]. Після його смерті цю роботу було перекладено італійською мовою в Atti dell'Accademia Delle Scienze di Siena[4]. Однак ці праці не було помічено науковцями аж до 1936 року[джерело?], і за таким типом структури сплавів збереглася назва «відманштеттенових структур».

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Алоїза фон Відманштеттена названо кратер на Місяці Відманштеттен та астероїд головного поясу 21564 Відманштеттен, відкритий 26 серпня 1998 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #131716840 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Dr. Constant v. Wurzbach Beckh-Widmanstetter, Alois Joseph Franz Xaver von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 55. — S. 258.
  3. Gian Battista Vai, W. Glen E. Caldwell, ред. (2006). The Origins of Geology in Italy. Geological Society of America. Т. 411. Geological Society of America. с. 184. ISBN 9780813724119. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 26 червня 2012.
  4. G.Thomson (1808). Saggio di G.Thomson sul ferro Malleabile trovato da Pallas in Siberia (IX). Atti dell'Accademia Delle Scienze di Siena: 37. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 26 червня 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • Беккерт М. Мир металла.  — М.: Мир, 1980.  — 152 с.
  • Физическое металловедение/Под ред Кана Р. У., Хаазена П. В 3-х т. Т.1. Атомное строение металлов и сплавов. —М: Металлургия, 1987. 640 с.
  • Meteoritics & planetary science: Volume 42, Ed. 9-12. Meteoritical Society at the University of Arkansas, Department of Chemistry and Biochemistry, 2007
  • O. Richard Norton. Rocks from Space: Meteorites and Meteorite Hunters. Mountain Press Pub. (1998) ISBN 0-87842-373-7
  • John G. Burke. Cosmic Debris: Meteorites in History. University of California Press, 1986. ISBN 0-520-05651-5
  • Gian Battista Vai, W. Glen E. Caldwell. The origins of geology in Italy. Geological Society of America, 2006, ISBN 0-8137-2411-2
  • F. A. Paneth. The discovery and earliest reproductions of the Widmanstatten figures. Geochimica et Cosmochimica Acta, 1960, 18, pp.176-182
  • O. Richard Norton. The Cambridge encyclopedia of meteorites. Cambridge, Cambridge University Press, 2002. ISBN 0-521-62143-7.