Алтайський заповідник

Алта́йський держа́вний приро́дний запові́дник (рос. Алта́йский госуда́рственный приро́дный запове́дник) — державний природний заповідник на території Республіки Алтай (Російська Федерація); заснований у 1932 р.

В теперішній час він займає площу 871 212 га, що складає 9,4 % всій території Республіки Алтай. Є одним із найбільших за площею заповідників Росії, що включає побережжя Телецького озера, своєрідні ландшафти, десятиметрові кам'яні «гриби» — останці, каскади водоспадів, яких в заповіднику близько півтора сотень і багато інших природних об'єктів. За видовою різноманітністю рослин заповідник займає друге місце в Росії після Кавказького. З півтора тисяч видів фауни, що мешкають тут, більше 250 належать до алтайсько-саянських ендеміків, 120 видів — релікти різних епох палеоген-неогенового і чверткового періодів. З 136 видів рослин, лишайників і грибів, занесених до Червоної книги Республіки Алтай, 49 видів відмічено в Алтайському заповіднику, з них 41 вид квіткових рослин, 5 видів — папоротевидних, 1 вид — плауновидних, 2 — лишайників. Крім того, територія заповідника багата резервами цінних лікарських і харчових рослин.

На території Алтайського заповідника мешкають 59 видів тварин, внесених до Червоної книги Республіки Алтай, при цьому 15 видів мають тут основні місця проживання. За статусом рідкісності, види тварин, що особливо охороняються, на території заповідника розподіляються таким чином:

• Категорія 1 — «ті, яким згрожує зникнення» (включають 8 видів, зокрема 3 види цієї категорії мають тут основні місця проживання);
• Категорія 2 — «ті, чисельність, яких неухильно скорочується» (включають 18 видів, зокрема 6 видів мають тут основні місця проживання);
• Категорія 3 — «рідкісні» (включають 16 видів, зокрема 5 видів мають тут основні місця проживання);
• Категорія 4 — «не визначені за статусом рідкісності», на території заповідника зустрічаються 17 видів.

Окрім видів тварин, занесених до Червоної книги Республіки Алтай, територія заповідника включає основні житла комплексу мисливсько-промислових видів тварин. В цілому, Алтайський державний природний заповідник виконує найважливіші функції: збереження генофонду рідкісних видів рослин і тварин, поповнення сусідніх територій мисливсько-промисловими видами і здійснення наукових досліджень природи цього регіону.

Численними експедиціями були проведені физіко-географічні і фауністичні дослідження. Наукові роботи в період обстеження території під заповідник і в перші роки його існування лягли в основу видання перших випусків «Праць Алтайського державного заповідника». З 1970 р. результати наукових досліджень, що здійснюються на території заповідника, відбиваються в щорічної книзі «Літопис природи», що включає розділи: «Ландшафт», «Рельєф», «процеси Схилів», «Погода», «Води», «Флора і рослинність» та ін.