Алтинтаг
Алтинта́г, Алтуньшань (кит. 阿尔金山 — «золоті гори») — гірський хребет у Китаї. Північно-західне відгалуження гір Куньлунь, на заході Китаю, між Кашґарською і Цайдамською западинами, на південь від Лобнора і Дуньхуана. довжина складає 800 км. Формує природну межу плато Тибету з Синцзян-Уйгурськім автономним районом і пустелею Гобі. Висоти 3 500—4 000 м, сягають найбільшої висоти 6 161 м. Схил, звернений до Тарімськой западини (на півнія), крутий (перевищення висот 2 000-3 000 м), до Цайдамськой (на сході ) — пологіший (500-1 000 м), прорізується наскрізною долиною — Цайдамськими воротами.
Хребет був відкритий і описаний у 1876 році Н. М. Пржевальським.
За рельєфом розрізняють такі райони:
- Південно-західна частина — гірська система з скелястими хребтами Токкуздавантаг і Актаг, максимальна висота складає 6 161 м. Гори покриті вічними снігами і льодовиками.
- Центральна частина — нижча й вужча частина з переважаючими висотами 3 000-3 500 м, з формами рельєфу м'яких контурів і слабким розчленовуванням.
- Північно-східна частина — ряд коротких масивів, висота яких перевищує 5 000 м. Є невеликі льодовини.
Складаються з пісковиків і стародавніх гнейсів, кристалічних сланців, філлітів. Корисні копалини — хроміти, руди свинцю, цинку, нікелю, платини.
Клімат регіону посушливий, різко континентальний.
Річка Черлен (найкрупніша в регіоні) знаходиться в південно-західній частині хребта, в центральній частині річок немає.
Гірські степи і кам'янисті пустелі, льодовики (західна частина). В передгір'ях переважають ландшафти галечниково-щебнистих кам'янистих пустель. В долинах, що розчленовують передгір'я, росте ефедра, саксаул, тамариск, солянки. Обширні простори гір оголені. У верхньому поясі гір — гірсько-степова рослинність і альпійські луги. Ліс відсутній.
Тваринний світ небагатий (дикі яки, антилопи-пекла, куку-ямани, в південно-західній частині — антилопи-аронго).
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Физическая география Китая. М., 1964. (рос.)
- Петров М. П. Пустыни Центральной Азии, т. 2, М.—Л., 1967. (рос.)
- Синицын В. М. Центральная Азия, М., 1959. (рос.)
