Алуноген
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алуноґен (рос. алуноген, англ. alunogen, нім. Alunogen) — мінерал, водний сульфат алюмінію острівної будови. Назва означає «похідний від галуну». Інша назва — алюноґен.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Склад: Al2(H2O)12(SO4)3•5H2O. Містить (%): Al2O3 — 14,9; SO3 — 35,09; H2O — 50,01.
Сингонія триклінна.
Форми виділення: волокнисті маси або кірки, рідше призматичні кристали.
Густина 1,65.
Твердість 1,5-2.
Колір білий до жовтува-того або червонуватого за рахунок домішок.
Блиск шовковистий до скляного. Утворює щільні лускуваті, іноді азбестоподібні маси.
Зустрічається в зоні окиснення піриту і районах вулканічної діяльності. Заповнює тріщини у вугіллі, глинистих сланцях та в залізних шляпах. Асоціює з сіркою та гіпсом відкладів фумарол.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Інтернет [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Алуноген |
- Mindat
- Webmineral
- Webmin
- Handbook of Mineralogy - Alunogen (englisch, PDF 67,5 kB)
- Alunogen an der Vulkankette Mutnovsky