Алупка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алупка
Alupka gerb new.gif Alupka prapor.gif
Герб Алупки Прапор Алупки
Розташування міста Алупка
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон АР Крим АР Крим
Район/міськрада Алупкинська міська рада
Код КОАТУУ 111970200
Засноване Х ст.
Статус міста з 1938 року
Населення 8520 (01.01.2013)[1]
Площа 4 км²
Густота населення 2123 осіб/км²
Поштові індекси 98676—98677
Телефонний код +380-654
Координати 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. / 44.42167; 34.04722Координати: 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. / 44.42167; 34.04722
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До станції 70 км
До обл./респ. центру
 - фізична 61 км
 - автошляхами 100 км
До Києва
 - фізична 719 км
 - автошляхами 912 км
Міська влада
Адреса 98676, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, м. Алупка, вул. Червоноармійська, 32, 72-11-63
Веб-сторінка Офіційний сайт міста
Міський голова Карнаух Дмитро Сергійович
Алупкінський парк
Воронцовський палац

Алу́пка (крим. Alupka) — місто АР Крим, підпорядковане Ялтинській міській раді.

Розташоване на Південному березі Криму (протяжність 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне і морське сполучення.

З центром Криму та іншими населеними пунктами Алупка з'єднується автотрасами СевастопольЯлтаСімферопольФеодосія; міський транспорт — один кільцевий маршрут автобуса. Відстань до облцентру становить 100 км і проходить автошляхом E105, із яким збігається М18.

Алупка — приморський кліматичний курорт Південного берега Криму, розташований на південному схилі Кримських гір, біля підніжжя гори Ай-Петрі.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва міста походить від грецького слова алепу, що в перекладі означає лисиця.[2]

Клімат[ред.ред. код]

Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4°С, серпня +24,6° С. Опадів 400 мм в рік, кількість сонячних годин  — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69%. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28° З).

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Алупки

Якнайдавніше поселення на місці сучасної Алупки датується 8 тис. до н. е. Вперше згадується в письмових джерелах про Алупку відноситься до Х ст. Поселення фігурує в ньому під назвою «Алубіка».

У XIV–XV ст. тут знаходився генуезький опорний пункт на чорноморському побережжі Лупіка.

Після опанування Криму Російською імперією (1783 р.), належала князю Р. Потемкіну, з 1823 р.- перейшла у володіння графу М. Воронцову, для якого тут був споруджений палац.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 955 осіб (572 чоловічої статі та 383 — жіночої), з яких 223 — православної віри, 716 — магометанської[3].

На початку ХХ ст. Алупка стає популярним курортом, на території якого виникло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися і відпочивали Федір Шаляпін, Максим Горький, Валерій Брюсов, Іван Бунін, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Сергій Рахманінов та інші.

У 1902 засноване «Товариство санаторію для дітей в Алупці» — перший в Європі дитячий санаторій, нині Дитячий санаторій імені Олександра Боброва.

Після громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. У 20-30-х рр. планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи.

З 1938 р. Алупка — місто. До 1941 р. в місті функціонували 24 здравниці різного профілю, 3 різномовних школи, лікарня тощо. У 70-90-х рр. на сході Алупки побудований пансіонат «Воронцов», а на заході — «Південнобережний».

Економіка[ред.ред. код]

Зараз у місті 13 укрупнених здравниць, серед них одна з найбільших дитячих — санаторій, який носить ім'я свого засновника — професора О. Боброва (лікують кістково-суглобовий і урологічний туберкульоз).

В Алупці — відділення винрадгоспу «Лівадія», виробничо-демонстраційний комплекс ВО «Массандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний» і виробничо-дегустаційний), лісництво.

Освіта і культура[ред.ред. код]

Діють 2 загальноосвітні і дитяча музична школи, республіканська санаторна школа-інтернат (лікування органів дихання), міський центр культури і дозвілля, база виробничо-художньої практики студентів Санкт-петербурзької Академії мистецтв та 2 бібліотеки.

Республіканський навчальний заклад «Алупкинська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» або Алупкинська санаторна школа-інтернат має 258 учнів та 127 навчального персоналу. Мова викладання — російська[4].

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Діють лікарня та поліклініка.

Туристична інфраструктура[ред.ред. код]

Діють 2 готелі, відділення двох банків.

Релігія[ред.ред. код]

Є 2 релігійних общини (православна і євангельських християн-баптистів).

Пам'ятки[ред.ред. код]

У місті — Алупкінський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей заслуженого художника України Я. Басова; музей-кімната і бюст уродженця міста, двічі Героя Радянського Союзу льотчика С. Амет-Хан Султана; пам'ятник професору О. Боброву.

Ім'ям «Алупка» названа мала планета № 2508.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 (pdf)
  2. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
  4. Алупкинська санаторна школа-інтернат // АР Крим. ІСУО

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.