Алчевський металургійний комбінат
 |
|
| Тип | Публічне акціонерне товариство |
|---|---|
| Заснування | 1895 |
| Штаб-квартира | Алчевськ (Україна) |
| Ключові особи | Шевченко Тарас Григорович - генеральний директор [1] |
| Галузь | чорна металургія |
| Сайт | http://www.amk.lg.ua/ |
Алчевський металургійний комбінат — одне з найстаріших підприємств чорної металургії на Східній Україні — його історія розпочинається у 1890-х роках, а засновником є Алчевський Олексій Кирилович.
Заснований 1895 року як металургійний завод Донецько-Юр'ївського металургійного товариства.
У 1961–1991 роках називався Комунарським металургійним заводом бо в цей період місто Алчевськ називалося Комунарськом.
Зміст |
[ред.] Історія
Біля станції Юр'ївка (тепер Комунарськ) залізниці Луганськ — Дебальцеве 1895 року було засновано металургійний завод Донецько — Юр'ївського металургійного товариства. Перша доменна піч була задута у травні 1896 року. У 1900 році на заводі працювало 3200 робітників.
У 1915 році на заводі діяло 5 доменних печей, 7 мартенівських печей, прокатні стани.[2]
[ред.] Сучасність
На 2010 р. — Відкрите акціонерне товариство (ВАТ), має повний технологічний цикл. Виробляє ливарний і передільний чавун, товстолистовий та сортовий прокат чорних металів, маломагнітну та титанову сталь. Комбінат також є монополістом з виробництва двохшарового листа, товстого неіржавіючого листа, сталей спеціального призначення і сталевого дроту.
До початку 2000-х підприємство переживало досить важкий час, з 1997 року проходячи процедуру банкрутства. До недавнього часу комбінатом спільно управляли корпорації Інтерпайп і Індустріальний союз Донбасу. З 2002 року АМК перейшов у повне управління ІСД.[3]
Алчевський металургійний комбінат поставляє свою продукцію у понад 60 країн світу.
[ред.] Екологія
Станом на 22 лютого 2011 р. Алчевський металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні.[4]
[ред.] Примітки
- ↑ Керівництво ПАТ "АМК".
- ↑ Комунарський металургійний завод. Енциклопедія народного господарства Української РСР. Т. 2. — Київ, 1970. Стор. 351–352.
- ↑ [1]
- ↑ «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища». Міністерство екології та природних ресурсів України. 22.02.2011
[ред.] Див. також
[ред.] Інтернет-джерела
[ред.] Посилання
|
|||||
