Алчевський тролейбус

Алчевський тролейбус
Країна	Україна
Місто	Алчевськ
Дата відкриття	25 вересня 1954 року
Пасажиропотік	28 541 тис. чол. (2011 рік)
Кількість маршрутів	9(10)
Довжина ліній	75,5 км
Кількість тролейбусних депо	1
Кількість тролейбусів	56(57)
Типи тролейбусів	ЗіУ-682 ЗіУ-683 ЗіУ-6205 ЗіУ-682Г-016.02 Дніпро-Е187 ЮМЗ-Т2 ЮМЗ-Т1 КТГ-1
Вартість проїзду	1 грн
Експлуатуюча організація	КП Алчевськпастранс

Алчевський тролейбус — основний вид внутрішнього транспорту міста Алчевська. Тролейбусний рух почався 25 вересня 1954 року. З 1962 року по 2008 існувала тролейбусна лінія Алчевськ — Перевальськ, яка, крім міжміських перевезень, виконувала функції міського транспорту міста Перевальська. У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 28 541 тис. чол., що на 11,6% більше ніж у 2010 році, коли було перевезено 25 575 тис. пасажирів.

Коротко про головне

25 вересня 1954 року по вулицях Ворошиловська (Алчевська) проїхав перший тролейбус. Першим став маршрут від вул. Чапаєва до металургічного заводу, по ньому курсували п'ять тролейбусів. Від далекого 1954-го до наших днів тролейбусна мережа динамічно розвивалася і зараз обвиває все місто. Алчевськ (Ворошиловськ, Коммунарськ) став першим містом в Луганській області з тролейбусним рухом. І до цього дня тролейбусна мережа Алчевська залишається однією з кращих в області і Україні.

Експлуатуюче підприємство

Основні дані

Назва	Комунальне підприємство «Алчевськпастранс»
Органи управління	Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій виконавчого комітету Алчевського міської ради
Місцезнаходження	94217, Луганська обл., м.Алчевськ, вул.Дунауйварошська, 3

Види діяльності

• Діяльність тролейбусного транспорту
• Пасажирський автомобільний транспорт (автобуси)
• Діяльність автомобільного вантажного транспорту
• Медична практика
• Здача в оренду нежитлового фонду
• Навчання дорослих (курси водіїв тролейбусів)

Керівник підприємства

Третьяков Олександр Іванович

Історія

Передісторія

Ворошиловське тролейбусне управління було засноване 28 травня 1954 року. Але цій події передувало:

1943 год — звільнення міста від німецько-фашистських загарбників. З евакуації повертається Гмиря П. А. — директор заводу, Скорік А. І. — замдиректора з капітального будівництва.

Починається відновлення заводу і міста. Скорік А. І. їздить за матеріалами для відновлення заводу. Одного разу він привіз декілька кілометрів електричних тролейбусних дротів. В цей же час починається будівництво тролейбусних ліній в м. Донецьку (тоді ще Сталіно).

Міністр чорної металургії — Тевосян дізнається, що до Алчевська відправлені тролеї і запрошує Гмирю П. А. і Скоріка А. І. до себе, щоб вони передали весь матеріал Донецьку. Але Гмиря П. А. запевнив його, що весь матеріал вже використаний.

Початок історії

Зі спогадів старожилів міста:

За одну ніч по вулиці Кірова були протягнуті дроти, закріплені були де на стовпах, де на деревах. У фондах музею є фотографія: на вулиці Кірова навпроти універмагу встановлено трамвайний стовп, прокладені рейки. Всі думали, що в місті після війни ходив трамвай. Насправді ж це була прокладена вузькоколійна залізниця, по ній курсував паровоз «кукушка» з платформою, який доставляв будматеріали на відновлення житла і будівництва котеджів, по дорозі назад підвозив робочих на роботу до перших прохідних метзаводу.

28 травня 1954 року було ухвалено рішення Ворошиловського міської ради з організації тролейбусного управління при Ворошиловському відділі комунального господарства.

Перші тролейбуси на маршруті

Перші водії були навчені в Києві в 1954 році, деякі навчалися в Одесі, Сталіно, а потім при тролейбусному депо в Комунарську (Ворошиловську).

Рух тролейбусів почався 25 вересня 1954 року по маршруту від депо до металургічного заводу.

Розвиток

До кінця 1955 року в парку стало 18 машин. Був пущений тролейбусний маршрут № 1 (кільце-депо — металургічний завод) та маршрут № 2 (кільце-депо — хімічний завод).

У 1956 році в парку стало 22 машини. Був відкритий маршрут від вул. Московської до міського тунеля.

У 1957 році парк мав вже 32 тролейбуси і маршрут від тунеля був подовжений до лікарні «Лиман».

У 1958 році парк налічував 35 машин і був подовжений маршрут від лікарні «Лиман» до залізничного вокзалу (через тунель). Таким чином місто було сполучене з селищем ім. Горького (Жиловкою).

У 1959 році парк мав 39 тролейбусів і був подовжений маршрут до шахти Україна.

У 1960 році парк має вже 42 машини і була продовжена тролейбусна лінія до м. Паризька Комуна. Таким чином, було вирішено питання про з'єднання міст тролейбусним рухом.

У 1961 році парк має 44 машини і введений новий маршрут Лиман — Васильєвка.

У 1962 році був введений маршрут до шахти 25, а також подовжений до радгоспу «Лиман» (там де зараз вул. Попова).

У 1963 році парк мав 50 машин і маршрут від Васильєвки був подовжений до деревообробного комбінату.

У 1964 році — 71 тролейбус.

У 1965 році — 83 тролейбуси.

У 1966 році — 91 тролейбуси.

У 1967 році 10 тролейбусів списують.

У 1968 році тролейбусний парк налічує 87 тролейбусів, які курсують по 7 маршрутам.

У 1969 році парк поповнився 6 машинами, 10 списано, до кінця року парк складає 81 машина.

У 1970 році було отримано 6 машин типу ЗіУ-5 і Київ-6, було списано 9 тролейбусів типу ЛАЗ, які були непридатні до подальшої експлуатації. Був продовжений маршрут № 4 до кварталу 400 (до вул. Гмирі).

У 1971 році парк налічує 77 машин. Планується отримання 10 тролейбусів типу «Skoda» і подовження маршруту до метзаводу по вул. Ліповенко, Ленінградській. Будується нове тролейбусне депо на 100 машино-місць і підстанція № 4. На п'ятирічку планується поповнити парк 65 машинами.

До кінця 1975 року парк має більше 100 машин.

11 п'ятирічка

Тролейбусне управління за всіма техніко-економічними показниками 11 п'ятирічки виконало виробничий план. План з перевезення пасажирів виконано на 100,5 %, понад план перевезено 238 тис. чоловік. Планові збитки знижено на 13,7 тис. рублів. Коефіцієнт використання рухомого складу досяг 77,5 % при плані 75,3 %, середньодобовий випуск тролейбусів на лінію складає 83,5 одиниці при плані 81,3 одиниці. План випуску тролейбусів на лінію в часи-пік виконаний на 101,6 %.

Відповідно до вирішення Ворошиловградського облвиконкому (1981 рік) виконане наступне:

• на залізничному вокзалі обладнаний диспетчерський пункт;
• побудована і введена в експлуатацію тролейбусна лінія довжиною 6,2 км. на пос. Адміністративний з тяговою підстанцією № 5 потужністю 1800 кВт;
• подовжений маршрут № 1, що покращело сполучення кварталів 58-59;
• побудований диспетчерський пункт на прокаті і на кільці заводу ЗБК.

Рухомий склад за роки п'ятирічки оновлений 53 новими тролейбусами.

12 п'ятирічка

За 12 п'ятирічку тролейбусним управлінням перевезено 265,75 млн пасажирів.

— Щодня перевозиться по 150 тис. чоловік.

— Кількість маршрутів — 9.

— Кількість тролейбусів — 109.

— Щоденний випуск тролейбусів — 84.

— Випуск в часи-пік — 78 одиниць.

Кінець радянського періоду

У 1991 році отримано два нові зчленовані тролейбуси (гармошки). Після розвалу Радянського Союзу тролейбусне управленіє переживає важкий час. На початку 90-х років в «Алчевськом тролейбусному управлінні» налічувалося 117 тролейбусів, за якісною і кількісною ознакою тих, що підрозділяються таким чином:

• 113 пасажирських;
• 2 навчальних;
• 2 (або 1?) вантажно-технічних;

• до 10 років — 76 тролейбусів;
• від 10 до 15 років — 24 тролейбуси;
• більше 15 років — 15 тролейбусів.

Початок спаду

На роботі АТУ негативно позначалося:

• погана забезпеченість запасними частинами;
• крім того, внаслідок незадовільного ремонту тролейбусів, які робилися раніше ремонтними заводами (ремонти проводилися в м. Донецьку) тролейбусне управління вирішило проводити капітальний ремонт тролейбусів на базі депо № 1;
• у 1992 році списано 9 тролейбусів, не отримано жодного;
• у 1993 році списано ще 10 тролейбусів, тобто 35 % рухомого складу вимагатиме заміни на кінець 1993 року.

Не зважаючи на важкий час в 1992 році ввели в експлуатацію тягову підстанцію № 6 і прилеглу до неї лінію від шахти 25 до шахти 5, що була дуже необхідною на той час. По лінії пущено маршрут № 2 Автовокзал — Шахта 5.

Для виконання плану перевезень пасажирів АТУ додатково потрібно 35 одиниць рухомого складу. З 75,1 км. контактної мережі необхідно провести капітальний ремонт 16,6 км. Фактично відремонтовано 4,2 км. без заміни контактного дроту. Через систематичне недоотримання контактного дроту вимагають термінової заміни 24 км контактної мережі в два дроти.

У 90-і роки знизився рівень прибутку у зв'язку з введенням безкоштовного проїзду пенсіонерів і пільговиків. Регулярність руху тролейбусів падає через відсутність водіїв. Основними причинами недостатньості кадрів є незадовільна заробітна плата і незабезпеченість житлом.

У 1993 році приходять два тролейбуси (гармошки) Дніпропетровського виробництва (ЮМЗ-Т1).

У 1994 році купують ще три тролейбуси ЮМЗ-Т1.

Не зважаючи на допомогу підприємству і виділення коштів з бюджету міста, засобів вистачає тільки на оплату електроенергії, узяті кредити не повертаються і взаємозараховуются. Таким чином, тролейбусне управління є планово-збитковим підприємством. Причиною збитковості є фіксований тариф на проїзд, затверджений державою; поява приватного транспорту (автобусів, маршруток), які не перевозять пільгових пасажирів, тобто переманюють пасажирів, що платять до себе.

У 1996 році купують три тролейбуси гармошки ЗіУ-62052. Приблизно в 1999 році ходив (недовго) маршрут № 3а від залізничного вокзалу до шахти 5 (або шахти 25?)

Незважаючи, на заходи, що приймаються, збитки склали 1183,4 тис. грн. А неперекриті збитки на 01.01.2001 р. склали 1641,7 тис. грн. Заборгованості по зарплаті немає, середня зарплата склала 213 грн.

У зв'язку із зростанням зарплати на АМК і КХЗ з АТУ звільнилися 193 людини (більшість з них водії і ремонтники).

Деяка стабілізація

При всіх труднощах тролейбусне управління продовжує жити. Місто придбає для АТУ 10 автобусів ПАЗ, а потім і 5 мікроавтобусів Газель, використовуючи їх в режимі маршрутних таксі. Вартість проїзду в тролейбусі і автобусі складала 30 коп, в маршрутці — 50 коп. Пізніше ці ціни підвищили до 50 коп., 60 коп. і 80 коп. відповідно. Щоправда рух цих автобусів і маршруток через деякий час значно погіршав.

Надходили пропозиції з Росії на постачання тролейбусів ЗіУ-682Г вдвічі дешевше українських ЮМЗ:

• ЗіУ-682Г — 55 тис. грн., ЮМЗ-Т2 — 95 тис. грн. (прості)
• ЗіУ-6205 — 70 тис. грн., ЮМЗ-Т1 — 125 тис. грн. (гармошки)

У 2002(2004) році КП «АТУ» перейменовують в КП «Алчевскпастранс».

У 2003 році був скасований маршрут № 7 (пр. Металургів — ЗБК 11) і введений новий маршрут № 6а (пр. Металургів — Ринок).

У 2004 році всі тролейбуси з депо № 1 переводять в депо № 2, а на базі депо № 1 залишається тільки капітальний ремонт тролейбусів. У АПТ налічується 68 тролейбусів. На лінію виходить 42 тролейбуси (в час-пік).

Комунальне підприємство «Алчевскпастранс» проводить у себе на базі депо № 2 навчання водіїв і їх перепідготовку. Видана ліцензія Міністерства освіти і науки України. Виданий дозвіл на проведення занять. Для практичних занять виділені навчальні тролейбуси і затверджений навчальний маршрут (маршрут № 6).

В кінці 2005 року в місто прибули два тролейбуси ЮМЗ-Т2 (вартістю по 600 тис. грн.). Була подовжена тролейбусна лінія від вул. Леніна по вул. Гмирі до вул. Волгоградська. І був введений маршрут № 9 вул. Волгоградська — Прокат. Велися роботи з кільцевання лінії від кільця вул. Волгоградська навколо кварталу 60 (по вул. Сарматська) до кільця вул. Гмирі, але в квітні 2006 року вони були припинені.

Але на прес-конференції 22 листопада 2007 року начальник КП «Алчевскпастранс» пообіцяв, що до 2009 року роботи будуть доведені до кінця. Крім того він сказав, що на вул. Волгоградській буде побудовано підстанцію. На початку 2007 року Алчевськ отримав три тролейбуси Trolza ХTU-682ГОМ (ЗіУ-682Г-016.02) (вартістю по 675 тис. грн.). Так само на прес-конференції були обіцяні ще три тролейбуси в 2007 році і як мінімум по два кожен подальший рік. Також особливим стало те, що КП АПТ 2006 рік закінчило з прибутком 3,4 млн грн, а 2007 — 3,1 млн грн.

Криза

2008-ий рік для алчевського тролейбуса виявився важким. Не зважаючи на те, що в 2008 році куплений один новий тролейбус Дніпро-Е187, парк тролейбусів значно скоротився через списання старих машин. З 65 машин було залишено 57. Випуск на лінію почав складати у час пік 34-37 тролейбусів (у кращі часи у час пік на маршрути виходило більше 80 машин). За рік на підприємстві відбулося значне скорочення працівників, було звільнено близько 150 чоловік, залишилося трохи більше 300 (у кращі часи на підприємстві працювали 1200 чоловік). Депо 1 повністю закрито, всі служби переведені в депо 2. Новою юридичною адресою стала: вул. Дунауйварошська 3, — депо 2

За рік підприємством Алчевськпастранс недоотримано 3,69 млн грн. компенсацій. Також у зв'язку з економічною кризою містоутворювальні підприємства зменшили своє виробництво і відправили частину працівників до неоплачуваних відпусток, що привело до зменьшення пасажиропотіків і погано позначилося на роботі тролейбусного управління.

У 2008 році так само припинений рух тролейбусів по маршруту № 2, який проходив по території сусіднього з Алчевськом міста Перевальська. На закритому маршруті планувався демонтаж контактної мережі і тягової підстанції № 6, але пізніше від демонтажу тимчасово відмовилися, з перспектовою на відновлення.

Але незважаючи на всі складнощі тролейбус в Алчевську продовжує існувати і виконувати свою головну функцію — перевозити пасажирів. Підтвердженням цього став пуск нового тролейбусного маршруту № 11.

Сьогодні

З 1 липня 2008 року випуск тролейбусів на маршрут № 2 припинився, офіційно маршрут зупинений 1 жовтня. Це відбулося унаслідок нерентабельності та через технічні складнощі обслуговування маршруту.

З 1 вересня 2008 року вартість проїзду в тролейбусі збільшилася до 70 коп, а в маршрутних таксі і автобусах до 1,25 гривень.

6 вересня 2008 року пущений новий тролейбусний маршрут № 11 (маршруту такого номеру раніше не було) Волгоградська — Хімзавод.

З 1 жовтня на маршруті № 10, з 23 жовтня на маршруті № 1, а з 1 листопада на маршруті № 5 введена безкондукторна система оплати проїзду. 16 січня 2009 на маршруті № 3 також скасовані кондуктори. З 1 лютого на всіх маршрутах введена безкондукторна система оплати проїзду, талони на проїзд продаються у водіїв і у всіх кіосках і магазинах, розташованих поблизу зупинок.

Міський бюджет Алчевська на 2009 рік передбачає купівлю двох нових тролейбусів (можливо Богдан Т601.11) і двох автовишок за наявності коштів.

Майбутнє

Програмою розвитку міського електротранспорту передбачено значне оновлення рухомого складу. Також в 2009 році планувалося будівництво нової кільцевої лінії від кільця «ул. Волгоградська» через вул. Сармата до кільця «ул. Гмирі» (близько 2,2 км.), і, можливо, нової тяговій підстанції на вул. Волгоградській. Але у зв'язку з кризою ці плани перенесено на невизначений строк.

Також довгостроковою перспективою є будівництво приміської лінії до пос. Карпати, де планується побудувати новий залізничний вокзал м. Алчевська, на заміну існуючому (лінія — близько 8 км.).

Керівники

П.І.Б.	період
Войтенко Андрій Олександрович	1954 — 1956
Ізотенко Степан Степанович	1956 — 1964
Кустодєєв Віктор Михайлович	1964 — 1965
Войтенко Андрій Олександрович	1965 — 1981
Попов Юрій Іванович	1981 — 2001
Черевань Павло Павлович	2001 — 2008
Нєстєров В. О. (в.о. директора)	2008 — грудень 2008
Носова Ганна Михайлівна	з грудня 2008

Маршрути

Схема маршрутів

Схема створена на основі мапи «Міста Алчевськ і Перевальськ»

Опис маршрутів

Маршрут № 1

Проходить від кільця «квартал 58» (перехрестя пр. Металургів і вул. Сарматська) до кільця «Хімзавод» (біля центральної прохідної ВАТ Алчевськкокс). Працює по робочих днях в години пік. На маршруті працює один тролейбус. Час повного обороту — 49 хв.

Маршрут № 2

Існував з 1992 року по 1 вересня 2008. Проходив від кільця «Автовокзал» (автовокзал Алчевська в Перевальську) до кільця «Шахта 5» (біля прохідної шахти 5). Працював щодня з 5.00 до 00.00, перерва з 10.00 до 11.00 і з 18.00 до 19.00. Останнім часом, 2004—2008 рр., на маршруті працював один тролейбус. Час туру (повного обороту) — 45 хв.

Маршрут № 3

Проходить від кільця «Автовокзал» (автовокзал Алчевська в Перевальське) до кільця «Залізнічний вокзал» (залізнична станція «Комунарськ»). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює три, в години пік чотири тролейбуси. Час туру (повного обороту) — 55 хв.

Маршрут № 3а

Існував недовго (приблизно в 1999 році). Маршрут з'явився і зник непомітно, майже не запам'ятавшись жителям міста. Проходив від кільця «Шахта 5» (може бути «Шахта 25») через «Автовокзал» (автовокзал Алчевська в Перевальське) до кільця «Залізнічний вокзал» (залізнична станція «Комунарськ»). Був (?) щонайдовшим маршрутом алчевського тролейбуса Працював щодня (або по вихідним) з 5.00 до 13.00 (або 17.00). На маршруті працювали три-чотири тролейбуси. Час туру (повного обороту) — близько 1 г. 30 хв. (1 г. 15 хв.)

Маршрут № 4

Проходить від кільця «Депо 2» (тролейбусне депо № 2) до кільця «Прокат» (прохідна прокатних цехів ВАТ АМК). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює один (три), в години пік п'ять тролейбусів. Час туру (повного обороту) — 49 хв.

Маршрут № 5

Проходить від кільця «АЗБК» (Алчевський завод будівельних конструкцій, городяни називають це кільце «кладовище», оскільки недалеко розташовано головне міське кладовище) до кільця «ЗБВ 11» (завод залізобетонних виробів, городяни називають це кільце «Васильєвка», однойменно з селищем, по якому проходить частина маршруту і кільце). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює один, в години пік два тролейбуси. Час туру (повного обороту) — 1 година 5 хв.

Маршрут № 5а

Найрідкісніший ходячий маршрут: ходить один день в році, в перше воскресіння після Великодня, коли багато людей їде на кладовищі (поминальний день). Проходить від кільця «АЗБК» (Алчевський завод будівельних конструкцій, городяни називають це кільце «кладовище», оскільки недалеко розташовано головне міське кладовище) до кільця «Хімзавод» (біля центральної прохідної ВАТ Алчевськкокс). Працює з 5.00 до 15.00. На маршруті працює шість (раніше вісім) тролейбусів. Час туру (повного обороту) — 45 хв. Інтервал в русі тролейбусів — 7-8 хв.

Маршрут № 6

Проходить від кільця «Проспект Металургів» (перехрестя пр. Металургів і вул. Гмирі) до кільця «Хімзавод» (біля центральної прохідної ВАТ Алчевськкокс). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює шість-сім, в години пік дванадцять-чотирнадцять тролейбусів. Час туру (повного обороту) — 57 хв.

Маршрут № 6а

Зараз не ходить (після появи маршруту № 9). Проходив від кільця «Проспект Металургів» (перехрестя пр. Металургів і вул. Гмирі) до зупинки «Ринок» (біля центрального ринку; закільцований однопуткою). Працював з 5.00 до 14.00 по вихідним. На маршруті працювали чотири тролейбуси. Час туру (повного обороту) — 43 хв. Інтервал в русі тролейбусів — 11 хв.

Маршрут № 7

Зараз не ходить (у 2003 році для ремонту дорогі на Васильєвці був припинений але після закінчення ремонту не був відновлений, відновили тільки маршрут № 5, який під час ремонту ходив на «Прокат»). Проходив від кільця «Проспект Металургів» (перехрестя пр. Металургів і вул. Гмирі) до кільця «ЗБВ 11» (завод залізобетонних виробів, городяни називають це кільце «Васильевка», однойменно з селищем, по якому проходила частина маршруту і кільце). Працював щодня з 5.00 до 00.00. Останнім часом на маршруті працював один, в години пік два тролейбуси. Час туру (повного обороту) — 55 хв. Інтервал в русі тролейбусів — 55 або 28 хв.

Маршрут № 8

Проходить від кільця «квартал 58» (перехрестя пр. Металургів і вул. Сарматська) до кільця «Залізнічний вокзал» (залізнична станція «Комунарськ»). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює три-чотири, в години пік п'ять тролейбусів. Час туру (повного обороту) — 65 хв.

Маршрут № 9

Проходить від кільця «Вулиця Волгоградська» (перехрестя вул. Волгоградська і вул. Гмирі) через кільце «Проспект Металургів» (перехрестя пр. Металургів і вул. Гмирі) до кільця «Прокат» (прохідна прокатних цехів ВАТ АМК). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює одін тролейбус. Час туру (повного обороту) — 57 хв.

Маршрут № 10

Проходить від кільця Залізнічний вокзал» (залізнична станція «Комунарськ») до Адміністративного селища. Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює один тролейбус. Час туру (повного обороту) — 35 хв.

Маршрут № 11

Проходить від кільця «Вулиця Волгоградська» (перехрестя вул. Волгоградська і вул. Гмирі) до кільця «Хімзавод» (біля центральної прохідної ВАТ Алчевськкокс). Працює щодня з 5.00 до 00.00. На маршруті працює один тролейбус, а в години пік два тролейбуси. Час туру (повного обороту) — 57 хв.

Джерела

• Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: іл., схеми. — ISBN 978-966-2321-11-1.