Альбедо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альбе́до (від пізньої лат. albedo — білизна́, від лат. albus — білий) — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло).

Взагалі альбедо — це відношення потоку відбитого (розсіяного) поверхнею у всіх напрямках випромінення до потоку випромінення, що надходить.

Види альбедо[ред.ред. код]

  • Істинне, або пласке альбедо (іноді застосовують термін альбедо за Ламбертом). Визначають як відношення потоку випромінення, що його розсіює плаский елемент поверхні в усіх напрямах, до потоку випромінення, що надходить. Зазвичай позначають літерою А. У світлотехніці цю величину називають коефіцієнтом дифузного відбиття. Для абсолютно білої поверхні А=1. Свіжий сніг має альбедо близько 90%.
  • Геометричне альбедо АГ описує здатність небесного тіла кулястої форми відбивати випромінення. Його визначають як відношення середньої яскравості тіла (у повній фазі) до яскравості плаского екрана, який ідеально розсіює випромінення (відбивна поверхня Ламберта), причому цей екран має розташовуватися на тій же відстані від світила (зазвичай — Сонця), що й тіло, та мати такий самий радіус. Геометричне альбедо не можна ототожнювати з пласким, оскільки через неоднакові умови освітленості його визначають як середню яскравість різних точок диска. Середнє альбедо Землі — близько 30%, а Місяця — близько 7%. Визначають його за допомогою спостережень за формулою  \lg A_{ \Gamma} = 0,4 (m_{ \bigodot}  - m_{0p}) + 2 \lg \frac{r \Delta}{R} , де:
    • m_{ \bigodot}  — видима зоряна величина Сонця
    • m_{0p} — видима зоряна величина тіла (планети) при нульовій фазі
    • r — відстань тіла від Сонця
    • Δ — відстань від спостерігача
    • R — радіус тіла
  • Сферичне альбедо (або альбедо Бонда) — відношення потоку випромінення, відбитого півсферою в усіх напрямках, до потоку, який надходить до півсфери у вигляді паралельного пучка променів. Пов'язане з геометричним альбедо формулою A_c = A_{ \Gamma} g, де g — фазовий інтеграл, який враховує видиму частину освітленої поверхні.

Крім інтегрального (болометричного) альбедо (для всього потоку випромінення) відрізняють також спектральне альбедо (в окремих ділянках спектру — інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове). Для вузького діапазону хвиль використовують термін монохроматичне альбедо.

Застосування[ред.ред. код]

Поняття альбедо широко застосовують у світлотехнічних розрахунках, в астрофізиці при дослідженні планет та їх супутників, у нейтронній оптиці при вивченні взаємодії пучків повільних нейтронів із речовиною. У метеорології використовують прилад альбедометр.

Джерела[ред.ред. код]

Альбедо // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 17—18. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.