Альбертозавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альбертозавр
Період існування: Пізня крейда (71-68 млн років тому)
Скелет альбертозавра
Скелет альбертозавра
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Рептилії (Reptilia)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Родина: Тиранозаврові (Tyrannosauridae)
Рід: Альбертозавр
Osborn, 1905
Вид: A. sarcophagus
Біноміальна назва
Albertosaurus sarcophagus
Osborn, 1905
Синоніми
Deinodon sarcophagus (Osborn, 1905)

Albertosaurus arctunguis Parks, 1928
Deinodon arctunguis (Parks, 1928)

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Albertosaurus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Albertosaurus sarcophagus

Альбертозавр (Albertosaurus) — рід тероподів з родини Тиранозавроїди. Існував у західній частині Північної Америки під час пізнього крейдяного періоду, більше 70 млн років тому. Ареал типового виду Albertosaurus sarcophagus був обмежений областю сучасної канадської провінції Альберти, звідси і походить його назва.

Як і всі Тиранозавроїди, альбертозавр був двоногим хижаком з крихітними двопалими передніми лапками і масивною головою з десятками великих гострих зубів. Вважається, що А. sarcophagus був домінуючим хижаком у своєму середовищі проживання. Будучи відносно великим для тероподів, за розмірами він значно поступався своєму відомішому родичу тираннозавру — середня маса особин А. sarcophagus була менша двох тонн.

Вивчення виду ведеться з 1884 р., всього було виявлено рештки понад 30 особин, що дозволило вченим вивчити анатомію А. sarcophagus краще за інших представників родини. Відкриття 20 особин різного віку на одній ділянці (що може бути свідченням стайної поведінки) дозволяє досліджувати онтогенез і популяційну біологію А. sarcophagus, на відміну від більшості інших динозаврів.

Етимологія назви[ред.ред. код]

Назву цьому виду динозаврів дав відомий амер. геолог, євгенік і палеонтолог Генрі Осборн в 1905 р. в односторінковому коментарі наприкінці свого опису Tyrannosaurus rex. Назва «альбертозавр» походить від назви канадської провінції Альберта, на території якої вперше було знайдено кістки. Родова назва також включає в себе грецьке слово σαῦρος (saurus) — ящір. Назва типового виду «sarcophagus» означає «хижак», «м'ясоїдний» і має те ж походження, що і слово «саркофаг» (від давньогрецького σάρξ (sarx) — плоть і φαγεῖν (phagein) — їсти). Науці відомо понад 30 скелетів цього динозавра різного віку.

Опис[ред.ред. код]

Albertosaurus sarcophagus у порівнянні з людиною
Череп типового екземпляра альбертозавра

За розміром А. був меншим від інших Тиранозавроїдів, наприклад, тарбозавра і тиранозавра. Типова доросла особина досягала 9 м в довжину, деякі старі особини могли перевищувати 10 м. Маса дорослих А., обчислена на основі викопних решток різними методами, дорівнювала від 1,2-1,7 тонни.

Масивний череп А., що сягав 1 м в довжину, підтримувала коротка S-подібна шия. Широкі отвори в черепі (вікна) знижували вагу голови, а також надавали місце для щелепних м'язів та сенсорних органів. Довгі щелепи А. містили понад 60 довгих, схожих на банани зубів, більші Тиранозавроїди мали меншу кількість зубів. На відміну від більшості інших тероподів, А. та інші Тиранозавроїди були гетеродонтами, тобто мали різні види зубів, в залежності від їх розташування в роті. Зуби, які перебували на різцевої кістці, були менші за інші, стояли тісніше і мали D-подібну форму в перетині. Над очима були короткі кістяні гребені, які за життя могли бути яскравого кольору і використовуватися при приваблюванні партнера.

Всі Тиранозавроїди, в тому числі А., мають подібну будову тіла. Як більшість тероподів, А. був біпедальним і врівноважував важку голову і корпус дуже довгим хвостом. Передні кінцівки Тиранозавроїдів були надзвичайно маленьких розмірів і зберегли тільки дві кігтя. Задні кінцівки були довгими і закінчувалися чотирма пальцями з потужними кігтями. Короткий перший палець задньої кінцівки не брав участі у пересуванні, тільки три інших стикалися з землею, третій (середній) був більший, ніж інші. Вважається, що А. міг розвивати швидкість від 14 до 21 км/год.

Палеоекологія[ред.ред. код]

Геологічна формація Хорсшу є частиною однойменного каньйону, розташованого в канадській провінції Альберта

Усі ідентифіковані скам'янілості Albertosaurus sarcophagus було виявлено в формації каньйону Хорсшу. Ця геол. формація відноситься до Маастрихтського ярусу крейдяного періоду, віком 70-73 млн років. Безпосередньо нижче цієї формації знаходяться сланці морської формації БІРПІ, яка є частиною більш великої морської формації Сіуей. Наприкінці крейдяного періоду море відступало, клімат ставав холоднішим, рівень моря знижувався, оголюючи землю, яка раніше перебувала під водою. Цей процес, проте, не був гладким: через сильні бурі на морі частина суші в районі каньйону Хорсшу частково затоплялося, але врешті-решт море все-таки відступило. Через те, що рівень моря постійно змінювався у формації Хорсшу було багато прибережних лагун, боліт і мулистих осушок. Численні вугільні пласти представляють стародавні торфові болота. Як і у випадку більшості інших хребетних у цій формації, Рештки А. було знайдено у відкладеннях доісторичних дельт і заплав великих річок [1].

Доісторична фауна формації Хорсшу добре відома, оскільки скам'янілості хребетних, включаючи динозаврів, присутні тут у масових кількостях. Фауну риб становили акули, скати, осетри, мулові риби, панцироподібні та аспідохіноморф. Фауна ссавців включала в себе багатогорбкозубих і сумчастих, таких як дідельфодон. У морських відкладеннях було виявлено плезіозаврів, леуроспонділ, а у відкладеннях прісноводного середовища були знайдені черепахи, хампсозаври і крокодили, такі як лейдіозух і стангерохампс. Домінуючими представниками фауни були динозаври, особливо поширені були гадрозаври, які становлять половину всіх знайдених тут динозаврів, до них належали едмонтозавр, зауролоф і гіпакрозавр. Цератопси і орнітоміміди також були дуже поширені, складаючи третину знайдених тут динозаврів. Набагато рідше зустрічаються анкілозаври і пахіцефалозаври, ці травоїдні динозаври були здобиччю для безлічі м'ясоїдних тероподів, таких як троодонтіди, дромеозавріди і кенагнатіди. Дорослі А. були домінуючими хижаками в цьому середовищі і перебували на вершині харчової піраміди, а проміжні ніші між дрібними тероподами і дорослими А., можливо, займали юні А.

Примітки[ред.ред. код]

  1. David A. Eberth. Edmonton Group // Encyclopedia of Dinosaurs.

Посилання[ред.ред. код]