Альберт Сент-Дьйорді
| Альберт Сент-Дьйорді | |
| угор. Albert Szent-Gyorgyi | |
 |
|
| Народився | 16 вересня 1893 року |
|---|---|
| Помер | 22 жовтня 1986 року Вудс-Гол, |
| Місце проживання | Сполучені Штати Америки |
| Громадянство |  США |
| Галузь наукових інтересів | Біохімія |
| Заклад | Лейденський університет, Кембриджський університет, Сегедський університет |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини, доктор філософії у галузі хімії |
| Відомий у зв'язку з: | вітаміни, біологічне окиснення, механізми м'язового скорочення |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології та медицини 1937 |
Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді)(угор. Albert Szent-Gyorgyi, * 16 вересня 1893, Будапешт — † 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології та медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.
Зміст |
[ред.] Біографія
Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917 р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником Національного фонду досліджень раку.
[ред.] Науковий внесок
Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр.. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі дикарбонових кислот. У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив актоміозиновий комплекс, що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.
Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу. Помер Сент-Дьйорді в Вудс-Голі 22 жовтня 1986 року.
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Альберт Сент-Дьйорді |
[ред.] Література
- Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964
[ред.] Див. також
|
|||||||||||||||||
