Альберт Сент-Дьйорді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альберт Сент-Дьйорді
угор. Albert Szent-Gyorgyi
GyorgyiNIH.jpg
Народився 16 вересня 1893(1893-09-16)
Помер 22 жовтня 1986(1986-10-22) (93 роки)
Вудс-Гол,
Місце проживання Сполучені Штати Америки
Громадянство Сполучені Штати Америки
Швеція
Угорщина
Галузь наукових інтересів Біохімія
Заклад Лейденський університет, Кембриджський університет, Сегедський університет
Alma mater Будапештський університет
Науковий ступінь доктор медицини, доктор філософії у галузі хімії
Відомий завдяки: вітаміни, біологічне окиснення, механізми м'язового скорочення
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1937)
Nobel prize medal.svg

Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді)(угор. Albert Szent-Gyorgyi, * 16 вересня 1893, Будапешт — † 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології та медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.

Біографія[ред.ред. код]

Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917  р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником Національного фонду досліджень раку.

Науковий внесок[ред.ред. код]

Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр.. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі дикарбонових кислот. У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив актоміозиновий комплекс, що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.

Наукові праці[ред.ред. код]

Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу.


Помер Сент-Дьйорді в Вудс-Голі 22 жовтня 1986 року.

Література[ред.ред. код]

  • Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964

Див. також[ред.ред. код]