Альберт Флоріан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Флоріан Альберт
Особисті дані
Повне ім'я уг. Albert Flórián
Дата народження 15 вересня 1941
Місце народження Ґерцеґшанто, Flag of Hungary 1940.svg Угорщина
Дата смерті 31 жовтня 2011 (70 років)
Місце смерті Будапешт, Угорщина
Зріст 186 см
Вага 76 кг
Прізвисько Імператор
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1952—1958 Угорщина / Угорщина «Ференцварош»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1958—1974 Угорщина «Ференцварош» 351 (256)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1958—1972 Угорщина Угорщина 75 (31)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 31 липня 2010.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 31 липня 2010.

Флоріа́н Альберт (уг. Albert Flórián; 15 вересня 1941, Ґерцеґшанто31 жовтня 2011, Будапешт) — угорський футболіст, нападник на прізвисько «Імператор». Найкращий гравець Європи 1967 року.


Зміст

[ред.] Дитинство і юність

Народився майбутній футболіст в селі поблизу кордону з тодішньою Югославією в сім'ї коваля. Там він навчився азів гри у футбол від двох своїх братів. Мати Флоріана належала до «шокчі» — групи хорватів, які проживали на території Угорщини. Вона померла, коли Флоріану було всього два роки. Через вісім років сім'я перебралася до Будапешту.

Одинадцятирічним хлопчиною Флоріан записався до футбольної школи «Ференцварош». У ній він провів усю свою професійну кар'єру гравця, а згодом і тренера. Адже саме практика одного клубу була поширеною у тодішніх комуністичних східноєвропейських країнах.

У дитинстві Адьберт рівнявся на зірок з когорти «великих мадярів»: Кочиша, Пушкаша, Божика й Хідегкуті. Флоріан не приховував, що брав приклад саме з останнього півзахисника. Та тренери не звертали на це уваги, довіряли Альберту позицію в обороні й пророкували йому кар'єру захисника. Лиш за кілька років юнака перевели до півзахисту, а по тому й у напад. Біля воріт суперника Флоріан Альберт і здобув свою славу.

[ред.] Злет і чилійський чемпіонат світу

У 1958-у році після невдалої угорської революції більшість «великих мадярів» втекли за кордон. А у тренерів провідних команд країни та збірної Угорщини з'явилися проблеми зі складом. Так 16-річний Флоріан втрапив до основи «Ференцвароша». Після двох відіграних матчів футболіст дістав запрошення зі збірної. 28 червня 1959 року він дебютував за головну команду у переможній грі зі шведами. Разом з Альбертом Угорщина обіграла скандинавів 3:2.

Того ж щасливого для Флоріана року він став кращим нападником юнацького чемпіонату, а 1960-го приїхав до Угорщини з бронзовою нагородою із Олімпіади. У наступному матчі за головну збірну Альберт забив тричі у ворота Югославії й взяв участь у перемозі Угорщини над ФРН, щоправда тільки в товариській грі.

Та вже на чемпіонаті світу в Чилі в матчі з Англією гравець продемонстрував своє гольове вміння. За рахунку 1:1 Флоріан, завдяки індивідуальній майстерності, пройшов кількох оборонців суперника й забив переможний для угорців гол. Наступна гра з Болгарією стала справжнім бенефісом футбольної творчості Флоріана Альберта. На 50 секунді гри він забив перший м'яч, тоді на шостій хвилині — другий, а в другій половині гри спромігся і на третій гол. Фінальний свисток судді зафіксував остаточний рахунок матчу 6:1 на користь угорців. У чвертьфінальній грі з Чехословаччиною герой попереднього матчу забив ще один гол, але його не зарахували через положення поза грою. Натомість суперникам вистачило одного гола, аби вибити мадярів з боротьби за чепіонство. Попри те, саме на цьому чемпіонаті світу Флоріан Альберт здобув найбільшу славу, адже став одним з шести гравців — кращих бомбардирів турніру.

[ред.] Єврокубки та мундіаль в Англії

Популярність у клубних змаганнях Альберт здобув після висупів на Кубках ярмарків. У розіграші 1962/1963 років «Ференцварош» дійшов до півфіналу й лише на цій стадії угорців спинило «Динамо» з Загреба.

Але вже у розіграші 1964/1965 років «Ференцварош» разом зі своїм швидким нападником Флоріаном Альбертом пробився до півфіналу змагань. На цій стадії команда обіграла «Манчестер Юнайтед» 2:1. А у головній грі Альберт з «Ференцварошом» здобув вольову перемогу у Турині над «Ювентусом» — 1:0. Таким чином угорська команда стала першою серед тодішніх держав Варшавського договору, якій вдалось завоювати цей кубок. У тому розіграші Флоріан забив 6 голів і став третім голеадором в перегонах бомбардирів. Перші дві позиції поділили англієць Боббі Чарлтон і шотландець Деніс Ло.

У 1966 році «Ференцварош» виступав у Кубку чемпіонів й дійшов аж до чвертьфіналу. Звідти його вибив із розіграшу італійський «Інтер». Однак Флоріан Альберт з сімома голами цього разу поділив місце кращого бомбардира змагань з Еусебіу, який виступав за португальську «Бенфіку». П'ять зі своїх голів Флоріан забив у ворота ісландського клубу «Кефлавік».

Влітку того року на Флоріана Альберта чекало більше за єврокубки випробування — другий в його кар'єрі чемпіонат світу, цього разу в Англії. У першій грі угорці програли Португалії 1:3.

У другому, який був визначальним на груповому етапі, команда Флоріана здолала Бразилію з таким же рахунком 3:1. І хоча Альберт жодного голу не забив, та усі паси, що завершувались забитими м'ячами, віддавав саме він. Через те саме цю гру вважають найкращою у кар'єрі цього футболіста. Матч проходив у місті Ліверпуль, а його мешканцям так сподобався угорський нападник, що після завершення матчу вони ще декілька хвилин вигукували: «Альберт, Альберт!». Сам Флоріан Альберт у 2001 році згадував: «Я пам'ятаю події того матчу до сьогодні дуже виразно. І можу відтворити гру в своїй голові, навіть сьогодні!».

Однак, попри чудову гру, перебування на турнірі для угорців тоді не затяглося. У третій грі вони здолали Болгарію з тим же рахунком, що й бразильців — 3:1, а у чвертьфіналі програли в СРСР — 1:2.

Наступного 1967 року вже у складі «Ференцвароша» Флоріан Альберт знову дійшов до фіналу Кубка ярмарків. Там його команда зустрілася з англійським «Лідсом». У першій грі острів'яни на своєму полі перемогли з мінімальним рахунком. А у матчі-відповіді угорці так і не змогли дотиснути суперника. Тому стали тільки віце-чемпіонами. А Флоріан Альберт у їхньому складі став найкращим бомбардиром розіграшу з вісьмома голами на своєму рахунку. За прекрасну тогорічну гру «Імператор» отримав «Золотого м'яча».

[ред.] Травматичне завершення кар'єри

У 1967 році Флоріан вже був одружений з відомою в Угорщині акторкою Євою Балін. У подружжя народилося двоє дітей, а того року з'явилося на світ і третє немовля — син Флоріан-молодший. Згодом він також став відомим футболістом. А поки своєю майстерністю дивував батько. Наступного 1968 року на хвилі популярності Альберт-старший дістав запрошення зіграти декілька товариських матчів за бразильську команду «Фламенго». Але угорець відмовився через «соціалістичну спортивну мораль».

Вочевидь, Флоріан готувався до наступного чемпіонату Європи й брав участь у відбіркових іграх на ці змагання. 15 червня 1969 року у грі з Данією Альберт зіткнувся з воротарем суперника Кнутом Енґедалем й зламав ногу. Більше року Флоріан не виходив на поле, а коли врешті відновився, більше не демонстрував тієї видовищної гри, до якої звикли футбольні вболівальники. Втім у 1972 році Флоріан Альберт поїхав на Чемпіонат Європи й зіграв у півфіналі з СРСР. «Імператор» у тому матчі заробив навіть пенальті, але його не реалізував колега Шандор Замбо. Після завершення турніру ще два роки Флоріан Альберт виступав за «Ференцварош», а тоді оголосив про завершення кар'єри гравця.

[ред.] Досягнення

Командні

Особисті

[ред.] Посилання


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами