Альберт фон Буксгофден

єпископ Риги Альберт

А́льберт фон Буксго́фден (єпископ Альберт; Альберт I фон Аппельдерн латис. bīskaps Alberts; нім. Albrecht von Buxthoeven; *бл.1160 — †17 січня 1229) — бременський канонік, єпископ Ліфляндії з 1199 року; засновник Риги (1201) і ордена мечоносців (1202).

Біографія

Альберт фон Буксгофден служив каноніком у Бремені. На початку 1199 року Бременський архієпископ Гартвіг II призначив його єпископом Лівонії. Альберт прибув в Лівонію в 1200 році на 23 кораблях. На цьому посту єпископ Альберт запровадив регулярні весняні виїзди у підпорядкований край, спеціально винаймаючи для цих походів охочих у Пруссії. У такий же спосіб він сприяв переселенню німців до Лівонії.

У 1201 році Альберт фон Буксгофден заснував Ригу, за переказом, купивши за дещицю землі, яку можна накрити воловою шкурою, насправді поробивши з неї тонких і довгих пасків, і таким чином зайнявши велику земельну ділянку.

Рига швидко стала опорним пунктом німецької колонізації регіону. З метою обороноздатності і для безпеки подорожуючих пілігримів, у 1202 році Альберт фон Буксгофден заснував Орден «Братів Христового лицарства», що відомий під назвою Орден мечоносців, який підпорядковувався напряму єпископу (у пізнішу добу — архієпископу) Риги.

За Альберта фон Буксгофдена, в 1211 році в Ризі було збудовано Домський собор.

Оцінки істориків

Єпископ Альберт на ювілейній латвійській монеті. 1995 рік

Історики наголошували на тому, що цей властолюбівий єпископ з 1200 року до дня смерті «особисто організовував та очолював підкорення лівів, естонців і латишів, втілюючи в життя криваву політику католицької Церкви в Прибалтійських країнах. Для того, щоб захопити побільше землі та посилити своє панування, Альберт не гидував ніякими засобами: ні обманом, ні підлимі інтригами, ні масовими вбивствами.

Джерела

• Binnemann, Aus baltischer Vorzeit, Lpz., 1870 (нім.)
• Gaussmann, Das Ringen der Deutschen und Dänen um den Besitz Estlands, Lpz., 1870 (нім.)