Альберт фон Буксгофден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
єпископ Риги Альберт

А́льберт фон Буксго́фден (єпископ Альберт; Альберт I фон Аппельдерн латис. bīskaps Alberts; нім. Albrecht von Buxthoeven; *бл.1160 — †17 січня 1229) — бременський канонік, єпископ Ліфляндії з 1199 року; засновник Риги (1201) і Ордену мечоносців (1202).

Біографія[ред.ред. код]

Альберт фон Буксгофден служив каноніком у Бремені. На початку 1199 року Бременський архієпископ Гартвіг II призначив його єпископом Лівонії. Альберт прибув в Лівонію в 1200 році на 23 кораблях. На цьому посту єпископ Альберт запровадив регулярні весняні виїзди у підпорядкований край, спеціально винаймаючи для цих походів охочих у Пруссії. У такий же спосіб він сприяв переселенню німців до Лівонії.

У 1201 році Альберт фон Буксгофден заснував Ригу, за переказом, купивши за дещицю землі, яку можна накрити воловою шкурою, насправді поробивши з неї тонких і довгих пасків, і таким чином зайнявши велику земельну ділянку.

Рига швидко стала опорним пунктом німецької колонізації регіону. З метою обороноздатності і для безпеки подорожуючих пілігримів, у 1202 році Альберт фон Буксгофден заснував Орден «Братів Христового лицарства», що відомий під назвою Орден мечоносців, який підпорядковувався напряму єпископу (у пізнішу добу — архієпископу) Риги. Спочатку сам намагався завоювати Латгалію та Естонію, проте не зміг. Тоді запросив даньського короля Вальдемара II. Спільними зусилями вони у 1207—1217 роках підкорили більшу частину сучасних Латвії та Естонії. Було засновано єпископства Езельське, Дерптське, Естляндське, Семігальське та Курляндське.

За Альберта фон Буксгофдена, в 1211 році в Ризі було збудовано Домський собор.

Оцінки істориків[ред.ред. код]

Єпископ Альберт на ювілейній латвійській монеті. 1995 рік

Російські історики наголошували на тому, що цей властолюбивий єпископ з 1200 року до дня смерті «особисто організовував та очолював підкорення лівів, естонців і латишів, втілюючи в життя криваву політику католицької Церкви в Прибалтійських країнах. Для того, щоб захопити побільше землі та посилити своє панування, Альберт не гидував ніякими засобами: ні обманом, ні підлимі інтригами, ні масовими вбивствами[1].

Посилання[ред.ред. код]

  1. www.sedmitza.ru(рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Binnemann, Aus baltischer Vorzeit, Lpz., 1870 (нім.)
  • Gaussmann, Das Ringen der Deutschen und Dänen um den Besitz Estlands, Lpz., 1870 (нім.)