Альбер Марке
| Альбер Марке | |
| фр. Albert Marquet | |
| Ім'я при народженні | Альбер Марке |
|---|---|
| Дата народження | 27 березня 1875 |
| Місце народження | Бордо |
| Дата смерті | 13 червня 1947 |
| Місце смерті | Париж |
| Національність | француз |
| Громадянство | Франція |
| Жанр | пейзаж |
| Навчання | Школа декоративних мистецтв |
Альбе́р Марке́ (фр. Albert Marquet, *27 березня 1875, Бордо — †13 червня 1947, Париж) — французький художник. Малював оголену натуру, пейзажі. Займався чистим малюванням, графікою, більша частина якої зберігається в музеї колишнього міністра культури в уряді де Ґолля — Андре Мальро в місті Гаврі.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився в місті Бордо в родині залізничника. З 15-річного віку мешкав у Парижі. Навчався в Школі красних(декоративних) мистецтв в класі художника Ґюстава Моро. На початку творчого шляху часто звертався до зображення оголеної натури, але знайшов себе як художника тільки в пейзажах.
Серед знайомих і приятелів Марке — Анрі Матісс, Рауль Дюфі, Поль Сіньяк. Альбер виставлявся разом з представниками фовізму, часто не маючи з ними в художніх задумах нічого спільного.
Мандрував світом, здійснив подорожі в Італію та СРСР 1934 р., в Північну Африку. Трагічні роки другої світової війни старий художник прожив у Алжирі, де вперше побував 1911 року разом з Матіссом. 1945 року повернувся в Париж.
Помер у Парижі 13 червня 1947 році.
[ред.] Дещо про Гюстава Моро
Син багатих батьків. Мав всі умови для творчості. Доля позбавила Моро необхідності заробляти на хліб. І він наче не момічав знедолених, бідності, горя і голоду інших. Тяжів в творах до занадто складних, перенасичених дрібницями і коштовностями композицій на міфологічні, біблійні, фантастичні теми («Цар Давид», «Святий Георгій зі змієм», «Саломея»). Заповів свою майстерню разом з багатьма картинами Парижу, де тепер приголомшливо розкішний музей-майстерня Моро.
[ред.] Самостійний Марке
Перенасичені коштовностями картини Моро не мали ніякого впливу на Марке. Той дуже рано склався у самостійного майстра і не мав болісного періоду вагань, стрибків у крайнощі, пошуків себе і своєї манери. Зі спогадів Марке про Моро:
-
«Ранкові заняття в майстерні Моро — це щось неймовірне : постійний галас, лайки і бійки, розлиті фарби, розкидані мольберти, кидання стульчаків-і все це під акомпанемент фісгармонії…»
Лише один заповіт дивака вчителя Марке виконуватиме все життя : «Шукайте натхнення не тільки в музеях, а й на вулицях!» Марке пішов на вулиці і малював міста Франції, все творче життя — Париж, Сен-Тропе, Гавр, Неаполь. Марке був переважно хужодником міст.
Контрастною щодо манери Моро була й художня манера Марке. Він рано виробив просту, трохи стриману за колоритом манеру без зайвих дрібниць, фотографічних деталей і дріб'язкості. Імовірно, на це впливав поганий зір художника і необхідність окулярів.
[ред.] Нащадок Моро-Олександр Ісачов (1955—1987)
Справжнім нащадком Гюстава Моро в мистецтві став художник з Білорусі Ісачов Олександр Анатолійович. Саме Ісачов тяжів до ускладнених, перенасичених біблійними персонажами і коштовностями картин («Молитва», «Вигнання з раю Адама і Єви», «Христос освячує вино і хліб»). Спочатку це був юнацький спротив соціалістичному реалізму, який був і став офіційним стилем СРСР і не визнавав Біблію та й взагалі історію до 1917 року. Потім до біблійних персон Ісачов додав зразки шедеврів світового мистецтва від Індії до Західної Європи. Передчасна смерть обірвала життя Ісачова, і тепер важко сказати, як далеко пішов би він у своїх пошуках. Але европейське визнання Ісачов отримав.
[ред.] Посилання
- Paintings by Albert Marquet (public domain in Canada = суспільне надбання в Канаді)
[ред.] Джерела
- сборник «Художники 20 века», М, «Сов. Художник»,1974 (рос)
- Герман М, «Альбер Марке», СПб, «Аврора», 1996 (рос)
