Альдебаран
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дані спостереження Епоха J2000.0 |
|
|---|---|
| Сузір’я | Телець |
| Пряме сходження | 04h 35m 55.2s |
| Схилення | +16° 30' 33" |
| Видима зоряна величина (V) | +0.85 / +13,50 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K5III / M2V |
| Показник кольору (B-V) | 1,54 / ? |
| Показник кольору (U-B) | 1,90 / ? |
| Тип змінної | None |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +53,8 км/c |
| Власний рух (μ) | RA: 62,78 мас/р Dec.: −189,36 мас/р |
| Паралакс (π) | 50,09 ± 0,95 мас |
| Відстань | {{{dist_ly}}} св. р. ({{{dist_pc}}} пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−0,63 / 11,98 |
| Физичні характеристики | |
| Маса | 2,5 / 0,15 M☉ |
| Радіус | 44,2 R☉ |
| Яскравість | 350 L☉ |
| Температура | 4,100 / 3,050 K |
| Металічність | 70% від сонячної |
| Обертання | |
| Вік | років |
Альдебаран (від арабського ад-дабаран «той, що йде попереду»(α Тельця) — найяскравіша зірка у сузір'ї Тельця та одна з найяскравіших зірок на нічному небі. Через своє розташування на «голові» Тельця, зірку часто називають Бичаче око. Альдебаран — найяскравіша зірка розсіяного сузір'я Гіади, найближчого зіркового скупчення до Землі. Проте, вона просто розташована у лінії зору між Землею і скупченням Гіади та є насправді незалежною зіркою. Космічний літальний апарат NASA Pioneer 10, який було запущено до Юпітера у 1973 році досягне і пролетить біля Альдебарана через приблизно 2 мільйона років.
У 1997 році було повідомлено про те, що Альдебаран може мати планету, в 11 разів важчу за Юпітер та з орбітальним періодом 2 роки; хоча, це так і не було підтверджено.
Зміст |
[ред.] Фізичні властивості
Альдебаран — це зірка спектрального типу K5III, що говорить про те, що вона червонувата, велика та відноситься до типу нормальних червоних гігантів. В неї є менший супутник (неяскрава карликова зірка класу M2, що обертається на відстані кілька сотень а.о.). Зараз, головним чином завдяки спалюванню гелію, основна зірка збільшилася до діаметру приблизно 5,3 × 107 км чи близько на 38 разів більше діаметра Сонця. Штучний супутник Землі Hipparcos визначив, що зірка розташована приблизно за 65,1 світлових років від Землі та світить у 150 разів з більшою яскравістю ніж Сонце. Це перемінна зірка із слабкою амплітудою блиску (приблизно 0,2).
[ред.] Зміни радіальної швидкості
У 1993 році вимірювання радіальної швидкості Альдебарана А, Арктура і Поллукса показали, що Альдебаран A має довгоінтервальні коливання радіальної швидкості, що може бути розтлумачено як наявність у Альдебарана зіркового супутника з мінімальною масою у 11,4 рази більшу за масу Юпітера та 643-денним періодом обертання. Тим не менш, подальше спостереження за цими трьома зірками показало, що аналогічні коливання простежуються не тільки у Альдебарана. Це змусило авторів публікації прийти до висновку, що такі коливання є невід'ємною частиною зірки, а не через гравітаційний вплив супутника. З іншого боку, слід зазначити, що у Поллукса, одної із спостережуваних зірок було виявлено зіркового супутника і в 1993 році це було підтверджено.
Подальший аналіз спектра Альдебарана не показав будь-яких коливань, що корелюють з очікуваною 643-денною осциляцією радіальної швидкості.
[ред.] Видимість
Альдебаран легко знайти на небі частково через свою яскравість, а частково через його близькість до найвидимішого зіркового скупчення на небі. Якщо подумки поєднати три зірки Пояса Оріона зліва направо (в північній півкулі) або справа наліво (у південній), першою яскравою зіркою, що продовжує уявну лінію, буде Альдебаран.
Ця зірка є досить близькою до екліптики, щоб бути затемнена Місяцем. Такі затемнення відбуваються, коли Місяць досягає свого висхідного вузла впродовж осіннього рівнодення, як це буде у 2015 році.
[ред.] Зовнішні посилання
- ARICNS (англ.)
- SolStation (англ.)
