Альдольна конденсація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альдо́льна конденса́ція — реакція між двома молекулами альдегіду, що сполучаються між собою, утворюючи альдоль, тобто альдегідоспирт.

Альдольна конденсація відбувається при діянні розчинів лугів або к-т на альдегіди, в яких сусідній з альдегідною групою атом вуглецю зв'язаний принаймні з 1 атомом водню.

Альдольну конденсацію відкрив російський хімік О.П. Бородін.

Використання[ред.ред. код]

Альдольну конденсація широко використовують для синтезу органічних сполук і в техніці, зокрема для виробництва бутанолу.

Окремі випадки конденсації альдольного типу[ред.ред. код]

  • Реакція Дарзена - в якості метиленової компоненти виступає α-хлоркарбонільна сполука
  • Реакція Мукайами - в якості метиленової компоненти виступає сильний ефір єнолу
  • Реакція Перкіна - в якості метиленової компоненти виступає ангідрид кислоти, а в якості карбонільного — ароматичний альдегід

Література[ред.ред. код]