Альпійський степ Каракорум-Західно-Тибетського плато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альпійський степ Каракорум-Західнотибетського плато
Біом Гірські луки та чагарники
Межі Альпійські пустелі і тундра Паміру, Альпійська пустеля Північного Тибету та Куньлуню, Альпійський степ Центрального Тибету, Західногімалайські альпійські чагарники та луки, Альпійські чагарники та луки Північно-Західних Гімалаїв, Склерофітні рідколісся Паропамізу
Площа, км² 143300
Країни Індія, Китай, Афганістан, Пакистан
Охороняється 18.28[1]
Розташування екорегіону (фіолетовим)
Деосай (національний парк) у Пакистані.

Альпійський степ Каракорум-Західно-Тибетського плато — екорегіон гірські луки та чагарники, що розташовано в деяких частинах Пакистану, Китаю, Афганістану та Індії.

Передмова[ред. | ред. код]

Альпійський степ Каракорум-Західно-Тибетського плато є тереном високогірних луків, що має площу 143 300 км². Розташовано у центрі Каракоруму, на захід від Гімалайського хребта. Також розповсюджується на довколишні хребти, на кшталт Ладакх.

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна кількість опадів в екорегіони варіюється від 200 до 900 міліметрів, з них 90% у вигляді снігу.

Флора[ред. | ред. код]

Більша частина цього екорегіони складається з лугових і степових рослин. Захищені схили і яри містять Salix denticulata, Mertensia tibetica, Potentilla desertorum, Juniperus polycarpus, Polygonum viviparum, Berberis pachyacantha, Rosa webbiana, та Spiraea lycoides. З висот 4,500 метрів (де розпочинається високогірна тундра), зустрічаються, Delphinium cashmerianum, Glechoma tibetica, Silene longicarpophora, Potentilla fruticosa, та Nepeta.

Чагарники і рідколісся зустрічаються на днищах долин. До них належать Hippophae rhamnoides, Myricaria elegans, Salix viminalis, Capparis spinosa, Tribulus terrestris, Pegamum harmala, Sophora alopecuroides, та Lycium ruthenicum. Де-не-де розташовані реліктові степові гаї Juniperus macropoda і Juniperus indica.

Фауна[ред. | ред. код]

Вівці в цьому екорегіони — Ovis ammon poli, Ovis ammon і Ovis orientalis orientalis. Кози — Capra falconeri і Capra ibex.

Вівці і кози, а також дрібніші ссавці, робить цей екорегіон прекрасним середовищем проживання для снігового барса.

Зустрічаються Ursus arctos і Ursus thibetanus.

Видове різноманіття птахів є низьким, серед них — Phoenicurus erythrogastrus, Lophophorus impejanus, Carpodacus.

Природоохоронні зони[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunities to Make a Difference. University of California Press. ISBN 978-0-520-26256-0. 

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]