Альтиметр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альтиме́тр, висотомір (англ. altimeter, нім. Höhenmesser m) — інструмент, що використовується для вимірювання висоти підйому або висоти над рівнем моря, зокрема — у літальних апаратах. Поширена форма — барометр-анероїд, що працює за принципом визначення різниці тиску повітря на різній висоті.[1]

Радіовисотомір вимірює висоту літака над поверхнею, вимірюючи час проходження радіосигналу, посланого з літака, до поверхні і назад. Радіовисотоміри використовують в системах автопілоту і для сліпої посадки.

Альтернативні визначення й застосування висотомірів:
  1. Маркшейдерсько-геодезичний прилад для визначення висот або перевищень. Перевищення визначають приладами для геометричного нівелювання (оптико-механічні нівеліри, теодоліти, гідростатичні нівеліри) і приладами для тригонометричного нівелювання (екліметри, теодоліти, кіпреґелі, оптичні далекоміри з висотомірними пристроями, нівеліри-автомати).
  2. Прилад, який застосовується при аерофотозйомці для визначення висоти фотографування (радіовисотоміри, лазерні висотоміри).
  3. На підводних апаратах акустичний прилад для вимірювання відстані до дна

Посилання[ред. | ред. код]

  1. A Dictionary of Aviation, David W. Wragg. ISBN 10: 0850451639 / ISBN 13: 9780850451634, 1st Edition Published by Osprey, 1973 / Published by Frederick Fell, Inc., NY, 1974 (1st American Edition.)

Література[ред. | ред. код]