Альтранштадський мир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альтранштадський мир — мирний договір, підписаний 24 вересня 1706 р. у палаці в саксонському селі Альтранштедт під час Великої Північної війни польського короля і курфюрста Саксонії Августа II Фрідріха проти короля Швеції Карла ХІІ.

У результаті договору Август II Фрідріх був змушений розірвати союз з Росією і зректися польського трону на користь Станіслава Лещинського та дав згоду на зимівлю шведських військ у Саксонії. Він також видав у руки Карла XII ватажка антишведської опозиції лівонського дворянства Йоганна Рейнгольда Паткуля, якого король скарав на смерть.

Передісторія[ред.ред. код]

Ще у 1704 році, із захопленням Варшави, Карл XII, використовуючи суперечності серед шляхти, примусив Варшавську конфедерацію оголосити Августа II скинутим та обрати королем познанського воєводу Станіслава Лещинського. Останній уклав союзну угоду із Швецією, що забезпечив їй політичне та економічне домінування в Польщі. Однак для закріплення досягнутих успіхів Карл XII мав змусити Августа II відмовитись від польської корони й від втручання у справи Польщі. З цією метою Карл XII вторгся до Саксонії, де після ряду воєнних перемог у підсумку змусив Августа II підписати Альтранштадтський мир.

Умови договору[ред.ред. код]

За угодою, що складалась із 21 статті, Август II зрікся польської корони на користь Станіслава Лещинського, відмовився від союзу з Росією, зобов’язався відкликати саксонців з російської служби й видати Карлу XII російського представника ліфляндця Паткуля, так само як і всю решту російських службовців, що знаходились у Саксонії. Август II обіцяв здати польські фортеці Краків, Тикоцін та інші з усією артилерією й амуніцією шведам та впустити до саксонських володінь шведські гарнізони. Август II зобов’язався також покровительствувати в Саксонії лютеранському віросповіданню. Шведський король зі свого боку зобов’язався захищати Августа II від репресій з боку Росії й при укладанні з останньою миру — захищати інтереси саксонського курфюрста.

Угоду підписали від Саксонії Імхоф та Пфінгтен, від Швеції — Піпер. За наполяганням Карла XII Альтранштадтська мирна угода була також підписана представниками Польщі (Лещинського) — Яблоновським і Сапєгою.

Наслідки[ред.ред. код]

Уклавши потай від Петра I Альтранштадтський мир, Август II намагався у той самий час потай від Карла XII зберегти союз із Росією. 29 жовтня 1706 року, вже після ратифікації Августом II самої угоди, саксонські війська брали участь на боці росіян у битві під Калішем, що завершилась поразкою шведських військ та Варшавських конфедератів. Поведінка Августа II спонукала Карла XII опублікувати таємний Альтранштадтський мирний договір й цим змусити Августа II до виконання його умов під загрозою втрати спадкових саксонських володінь.

Альтранштадтська мирна угода, яку сучасники вважали капітуляцією, «що не має собі рівних в історії», віддала у владу Карла XII всю Польщу та розв’язала йому руки для наступу на Росію. Однак після того як Карл XII зазнав поразки у Полтавській битві, Август, заявивши, що його ввели в оману його ж уповноважені, оголосив 8 серпня 1709 року угоду недійсною, відновив союз із Росією (Торунська угода 1709 року) й за допомогою російських військ повернув польський престол.

Джерела[ред.ред. код]