Альтшулер Модест Ісакович
| Альтшулер Модест Ісакович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 лютого 1873[1][2][…] |
| Місце народження | Могильов, Російська імперія |
| Дата смерті | 12 вересня 1963[1][2][3] (90 років) |
| Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Громадянство | США |
| Професії | диригент, композитор, віолончеліст, кінокомпозитор |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Вчителі | Аренський Антон Степанович[4], Танєєв Сергій Іванович[4] і Вільгельм Фітценгагенd[4] |
| Інструменти | віолончель |
 Файли у Вікісховищі | |
Модест Ісакович Альтшулер — (справжнє ім'я Моїсе́й; 15 лютого 1873 — 12 вересня 1963) — віолончеліст і диригент єврейського походження.
Народився у Могильові. Закінчив Московську консерваторію (1894) як віолончеліст по класу Альфреда Глена. У 1892 р. був одним із засновників Московського тріо. З 1896 року жив і працював у США. У 1904 р. заснував у Нью-Йорку Оркестр Російського симфонічного товариства, що проіснував близько 15 років і який зробив значний внесок у пропаганду російської: оркестр під управлінням Альтшулера вперше в США виконав багато творів Олександра Скрябіна — зокрема, 20 травня 1915 в нью-йоркському Карнегі-Холі вперше прозвучала симфонічна поема «Прометей» з повністю реалізованою партією світла[5]; серед інших американських прем'єр оркестру, зокрема, Перший фортепіанний концерт Сергія Прокоф'єва.
Надалі жив в Каліфорнії, спорадично працював у Голлівуді як композитор, аранжувальник і диригент. Опублікував книгу мемуарів (1956), спогади про Скрябіна. Помер у Лос-Анджелесі. Серед родичів Альтшулера — віолончелістка Елінор Аллер (його внучата племінниця) та її син, диригент Леонард Слаткін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135322995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, NYC: 1915. — P. 4.
- ↑ Kenneth Peacock. Instruments to Perform Color-Music: Two Centuries of Technological Experimentation [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.] // Leonardo: Journal of the International Society for the Arts, Sciences and Technology, vol. 21, no. 4 (1988). — P. 402—403.
Література[ред. | ред. код]
- Виктор Юзефович. Плодотворный опыт Модеста Альтшулера. // Евреи в культуре русского зарубежья: Статьи, публикации, мемуары и эссе. — Вып. 3. — Иерусалим, 1994.
- Альтшулер [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] //Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Shilkret, Nathaniel, ed. Shell, Niel and Barbara Shilkret, Nathaniel Shilkret: Sixty Years in the Music Business, Scarecrow Press, Lanham, Maryland, 2005, pp. 14–15. ISBN 0810851288
|
|
Це незавершена стаття про диригента або диригентку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |