Альт (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скрипка й Альт
Bratsche.jpg

Альт — (фр. Alto, італ. Viola) — струнно-смичковий музичний інструмент скрипкового сімейства. Має чотири струни, які настроюються на квінту — (c, g, d1,a1), тобто на квінту нижче ніж у скрипки. Походить від віоли, дещо більший від скрипки.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Зовні альт є майже тотожний до скрипки, але дещо більший за розміром. Довжина 390 - 460 мм. З'явився у XV - XVI століттях. Звучання — співучіше, об'ємніше, це обумовлено тим, що розміри його корпусу більші, ніж у скрипки.

(Аудіо приклад звучання альтаопис файлу)

Звичайно альти грають середній голос у симфонічному оркестрі, (у великому симфонічному оркестрі зазвичай 10 альтистів). Альт є обов'язковим учасником смичкового дуету, тріо, квартету, квінтету, а також є солюючим інструментом.

Особливості[ред.ред. код]

Діапазон альта — від с до e3, іноді вище. Ноти для альта записують в альтовому, та скрипковому (у верхньому регістрі) ключах. У партитурі для симфонічного оркестру партія альтів пишеться між партією других скрипок та партією віолончелей.

Видатні альтисти[ред.ред. код]

Альтові майстри[ред.ред. код]

  • Гаспаро да Сало (Gasparo da Salò), (1540–1609) — італійський майстер. Інструменти його роботи відрізняються м'яким звуком.
  • Андре́а Ама́ті (Andrea Amati), (1510—1577).
  • Андреа Гварнері (Andrea Guarneri), (1622/1626–1698) — учень Аматі, жив у Кремоні.
  • Антоніо Страдіварі (Antonio Stradivari), (1644–1737), — учень Аматі.

Деякі твори для альта[ред.ред. код]

З оркестром[ред.ред. код]

З фортепіано[ред.ред. код]

Соло[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Понятовский С. Альт. — М.: Музыка, 1974