Альфа-частинки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Alpha Decay.svg

А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена, високоенергетична частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+. Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання.

Альфа-частинки, маючи в своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.

Альфа-частинка має заряд +2e, де e — заряд електрона і енергію спокою 3.72738 ГеВ. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, врешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.

Взаємодія з речовиною[ред.ред. код]

Завдяки значній кінетичній енергії альфа-частинки дуже інтенсивно взаємодіють з атомами середовища, і довжина їх пробігу в конденсованих середовищах не перевищує кількох міліметрів, а в повітрі — кількох сантиметрів. Водночас, вони передають свою енергію атомам середовища впродовж короткого пробігу, тому в області пробігу призводять до сильних радіаційних пошкоджень.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]