Альфа-частинки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Альфа-частинка (рос. альфа-частицы, англ. alpha-particles, нім. Alphateilchen) — позитивно заряджена, високоенергетична частинка, яка випускається ядром деяких радіоактивних атомів. Ядро атомів гелію. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів. Є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних елементів (див радіоактивність), таких як радій чи торій, складається з двох протонів і двох нейтронів. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент в інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два й атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання.

Альфа-частинки, маючи в своєму два протони й два нейтрони - подвійні магічні ядра, тобто відзначаються великою стабільністю.

Альфа-частинка має заряд +2e, де e - заряд електрона і енергію спокою 3.72738 ГеВ. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються при альфа-розпаді зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, врешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись в нейтральний атом гелію.

[ред.] Взаємодія з речовиною

Завдяки подвійному електричному заряду альфа-частинки дуже інтенсивно взаємодіють з атомами середовища, і довжина їхнього пробігу в конденсованих середовищах не перевищує кількох міліметрів, а в повітрі - кількох сантиметрів. Водночас, вони віддають всю свою енергію атомам середовища впродовж короткого пробігу, тому в області пробігу призводять до сильних радіаційних пошкоджень.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3