Альфа Геркулеса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рас Альґеті, α Her A/B
Hercules constellation map.png
Рас Альґеті позначається грецькою літерою α, хоча й не є найяскравішою зорею сузір'я Геркулеса. Вона розташована відразу над сузір'ям Змієносця.


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір’я Геркулес
Пряме піднесення 17h 14m 38.80s[1]
Схилення +14° 23′ 25.0″[1]
Видима величина (V) 2.9137 / 5.4 [2]
Характеристики
Спектральний клас M5Ib-II var / (G5III+F2V)
U-B показник кольору 1.01[3]
B-V показник кольору 1.45[3]
Тип змінної Напіврегулярна
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -33.1±0.9 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -6.71[1] мас/рік

за схиленням: 32.78[1] мас/рік

Паралакс (π) 9.07 ± 1.32 мас
Відстань світлових років
110 парсек
Абсолютна величина (MV) -2.30
Подробиці
Маса 7[4] M
Радіус 400[4] R
Світність 17000[4] L
Ефективна температура 3300 [4]  K
Гравітація  ? м/сек2
Металічність [Fe/H]  ? Fe/H
Обертання  ?
Вік  ? років


Інші позначення
Рас Альґеті, Rasalgethi, α Her, 64 Her, HR 6406, BD +14° 3207, HD 156014, HIP 84345, SAO 102680, CCDM J17146+1424AB, AAVSO 1710+14
Посилання
SIMBAD дані для HD+156014

Координати: Карта зоряного неба 17г 14м 38.858с, +14° 23′ 25.20″

Альфа Геркулеса (α Her, α Herculis) є багатокомпонентною зоряною системою сузір'ї Геркулеса. Її традиційне ім'я Расальґеті або Рас Альґеті походить з арабської (араб. رأس الجاثي ra's al-jaθiyy‎), що в перекладі означає голова схиленого на колінах. За часів античності Геркулеса завжди зображали на зоряних мапах головою вниз, тому зоря α Her розміщувалась саме на його голові.

Зоряна система[ред.ред. код]

Спостерігаючи у телескоп цю зоряну систему можна розділити на дві компоненти, що збебільшого позначають як α1 та α2. Вони розташовані одна відносно іншої на відстані біля 500 а.о. й здійснюють орбітальний рух з періодом приблизно 3600 років. Компонента α1 є відносно масивним яскравим червоним надгігантом спектрального класу M5Ib-II й належить до змінних зір, бо змінює свій видимий блиск від 2,8m до 3,5m. В свою чергу, компонента α2 є насправді подвійною системою, у якій первинна зоря є жовтим субгігантом спектрального класу G5III, а вторинна зоря зорею Головної послідосності спектрального класу F2V (або як ще їх називають, жовто-білим карликом). Інколи, зазначені три компоненти відповідно позначають ще як α Геркулеса A, Ba та Bb.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Кутовий діаметр червоного надгіганта α1 Her було виміряно за допомогою інтерферометра на рівні 34 ± 0.8 mas, або 0.034 кутової секунди.[5] При оціненій відстані до нього біля 110 парсек[2] це відповідає радіусу зорі в 280 мільйонів кілометрів, що приблизно дорівнює 400R або 1.87 а.о..

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г «SIMBAD query result:NAME RASALGETHI -- Semi-regular pulsating Star». Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-09-26. 
  2. а б van Leeuwen, F Hipparcos, the New Reduction Centre de Données astronomiques de Strasbourg (November 2007). — Bibcode:2007A&A...474..653V. — DOI:10.1051/0004-6361:20078357. Процитовано 2010-09-26.
  3. а б Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. UBVRIJKL photometry of the bright stars. (PDF) // Comm. Lunar Plan. Lab., 4, (1966). — Bibcode:1966CoLPL...4...99J. Процитовано 2010-09-26.
  4. а б в г Professor James B. (Jim) Kaler. «RASALGETHI (Alpha Herculis)». University of Illinois. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2007-03-07. 
  5. Benson, J. A.; Dyck, H. M.; Mason, W. L.; Howell, R. R.; Ridgway, S. T.; Dixon, D. J. The infrared angular diameter of Alpha Herculis measured with a Michelson interferometer (PDF) // Astronomical Journal, Vol.102 (December 1991) С. pp.2091–2097. — Bibcode:1991AJ....102.2091B. — DOI:10.1086/116033. Процитовано 2007-03-08.

Зовнішіні посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Stars of Hercules