Альфа Хамелеона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
α Хамелеона
Chamaeleon constellation map.png
Locator Dot2.gif

α Хамелеона розташована праворуч від центу карти.


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір’я Хамелеон
Пряме піднесення 08h 18m 31.5499s
Схилення −76° 55' 11.001"
Видима величина (V) 4.066
Характеристики
Спектральний клас F5 VFe-0.8[1]
B яскравість 4.436
V яскравість 4.066
J яскравість 3.415 ±0.282
H яскравість 3.147 ±0.216
K яскравість 3.150
Тип змінної
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -13.7± 0.9 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 109.84 мас/рік

за схиленням: 106.92 мас/рік

Паралакс (π) 51.40 ± 0.49 мас
Відстань 63.45±0.60 світлових років
19.46± 0.19 парсек
Абсолютна величина (MV) 2.605±0.021
Подробиці
Маса 1.55 M
Радіус 2.3 R
Світність 7.55±0.14 L
Ефективна температура 6770  K
Металічність [Fe/H] -0.8[1]
Обертання ~0 км/сек
Інші позначення
α Cha, HD 71243, HIP 40702, HR 3318, IRAS 08198-7645, SAO 256496
Посилання
SIMBAD дані для HD71243


Альфа Хамелеона (α Cha, α Chamaeleontis) є зорею Головної послідовності спектрального класу F5 V, що розташована у напрямку сузір’я Хамелеон на відстані біля 64 світлових років від Сонця. Вона є найяскравішою зорею сузір’я Хамелеон й її видима зоряна величина становить 4.066.


Місцерозташування[ред.ред. код]

Альфа Хамелеона розташована у Південній півкулі неба, досить близько до південного полюса обертання (де вісь обертання Землі проектується на небесну сферу). Тому у Північній півкулі її можна спостерігати лише на приекваторіальних широтах.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Ще донедавна цю зорю вважали гігантом. Проте нещодавно виконані дослідження її спектру вказують на те, що вона все ще знаходиться на Головній послідовності й має порівняно нижчу, ніж у Сонця, металічність[1].

Аналіз спектральних характеристик вказує, що Альфа Хамелеона є старим (біля 1.5 мільярдів років) гігантом з гелієвим ядром, в той час як її світність та температура свідчать, що вона є відносно молодою зорею Головної послідовності.[2]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Gray et al. 2006, THE ASTRONOMICAL JOURNAL, 132:161-170
  2. Альфа Хамелеона