Альфред де Віньї
Альфре́д Вікто́р де Віньї́(фр. Alfred de Vigny; *27 березня 1797, Лош — †16 вересня 1863, Париж) — французький поет і письменник романтичного напряму.
Найбільший представник французького аристократичного, консервативного романтизму . Родом із старовинної дворянської родини, що активно боролася проти революції; деякі члени його сім'ї загинули на гільйотині. Увійшов до життя з свідомістю приреченості до свого класу. «Ще в ліцеї, — говорив він згодом, — я відчув, що походжу з проклятої раси». 15 років вступив на військову службу; складався в охороні Людовіка XVIII , коли той під час «Ста днів» утік з Парижа. Залишався військовим до 1827 року, але жодного разу не брав участі в боях . «Бачив рабство армії, але не знав її величі» («Servitude et grandeur militaire»).
Автор історичного роману «Сен-Мар», поем «Елоа», «Моїсей», «Потоп», «Смерть вовка», психологічної драми «Чаттертон», книги віршів «Щоденник поета» та інших.
Зміст |
[ред.] Вибрані твори
- Le Bal (1820)
- Poèmes (1822)
- Éloa, ou La sœur des anges (1824)
- Poèmes antiques et modernes (1826)
- Cinq-Mars (1826)
- La maréchale d'Ancre (1831)
- Stello (1832)
- Quitte pour la peur (1833)
- Servitude et grandeur militaires (1835)
- Chatterton (1835)
- Les Destinées (1864)
- Journal d'un poète (1867)
- Œuvres complètes (1883—1885)
- Daphné (1912)
[ред.] Приклад поезії
Покинь розумувать у марному свавіллі,
Будь мужнім завсігди в стоїчній простоті,
Без нарікань і скарг, як я, в своїм житті.
Благають і тремтять лиш боягузи ниці.
Злигоднів не цурайсь, твердий будь,
наче з криці,
З недолею змагайсь, як вся рідня моя,
Страждай без скарг, борись і мовчки вмри,
як я.
(Пер. Миколи Терещенка)
[ред.] Українські переклади
Українською мовою окремі твори Віньї переклали Василь Щурат і Микола Терещенко.
[ред.] Посилання
- Дмитро Наливайко: Альфред де Віньї, біографія і творчість
- Твори Альфреда де Віньї на сайті проекту Ґуттенберг