Альхесіраська конференція
| Альхесіраська конференція | |
 | |
| Країна |
 Іспанія |
|---|---|
| Місце розташування | Альхесірас |
| Дата й час | 7 квітня 1906 |
| Час/дата початку | 16 січня 1906 |
| Час/дата закінчення | 7 квітня 1906 |
 Альхесіраська конференція у Вікісховищі | |
Альхесіраська конференція відбулася в Альхесірас, Іспанія, і тривала з 16 січня по 7 квітня 1906. Метою конференції було знайти вирішення Першої Марокканської кризи між Францією і Німеччиною, яка виникла коли Німеччина спробували перешкодити Франції встановити протекторат над Марокко.
У Заключному акті Альхесіраської конференції, підписаному 7 квітня 1906, зазначено організацію поліції Марокко, правила задля припинення контрабанди озброєння, поступки європейським банкірам від новоствореного Державний банк Марокко[fr], друк банкнот із золотим забезпеченням, у 40-річній перспективі. Новий державний банк мав виступати центральним банком Марокко, але зі суворим контролем витрат, із адміністраторами призначеними національними банками, які гарантували кредити: Німецька імперія, Велика Британія, Франція і Іспанія. Іспанські монети продовжують циркулювати. Право для європейців на володіння землею було узаконено. Податки мали стягуватися на виконання громадських робіт.
Султан Марокко зберігав контроль над поліцією в шести портових містах, поліція комплектувалась повністю з марокканських мусульман (передбачена в бюджеті середня зарплата 1000 песет на рік), але була підконтрольна французьким та іспанським офіцерам, які мали стежити за митницею (Amin), дисципліною та могли бути відкликані й замінені своїм урядом. Генеральний інспектор мав бути швейцарцем і мешкати в Танжері.
В останній момент марокканські делегати виявили, що вони не змозі підписати Заключний акт, але указ султана, Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасана 18 червня, зрештою, ратифікував його.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Б. М. Гончар. Альхесіраська конференція 1906 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х