Альшиць Леон Якович

Лео́н Я́кович А́льшиць  — (*30 січня 1910, Житомир) — український художник театру.

Член КПРС з 1942.

В 1929—1941 працював у київських театрах, з 1945 — в одеських.

Кращі оформлення до вистав: «Діти сонця» Максима Горького (1937, Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки), «Фронт» О. Корнійчука (1943, Театр Забайкальського фронту), «Людина з рушницею» М. Погодіна, «Бронепоїзд 14-69» В. Іванова (1950, Одеський театр радянської армії), «Розгром» О. Фадєєва (1971, Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки), «Справа» О. Сухово-Кобиліна (1971, Одеський російський драматичний театр імені А. Іванова).

Література

• Словник художників України / За ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
• Мистецтво України. Енциклопедія в 5 томах. Т. 1 (A-B)., — К., 1991
• Глазов М. Простота мудрості. «Український театр», 1977