Алімджан Хамід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алімджан Хамід
узб. Hamid Olimjon
Народився 12 грудня 1909(1909-12-12)
Джиззак, Q21638825?, Самаркандська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 3 липня 1944(1944-07-03) (34 роки)
Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
·автомобільна аварія
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність поет, драматург, літературний критик
Мова творів узбецька
Роки активності з 1928
Партія КПРС
У шлюбі з Зульфія
Нагороди
Order of Outstanding Merit

Алімджа́н Хамі́д (узб. Olimjon Hamid, *12 грудня 1909, Джиззак — †3 липня 1944, Ташкент, Узбецька РСР) — узбецький письменник.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Джізаку. Член КПРС з 1942.

Творчість[ред. | ред. код]

Алмімджан Хамід відображав у творах дружбу українців та узбеків («Сльози Роксани», «Другові зі Сходу, що йде на Захід»).

А. Хамід — автор літературно-критичних статей про Навої, Шевченка, Джамбула та ін., перекладач Пушкіна, Шевченка.

Твори
  • поема «Ойгуль і Бахтіар» / узб. «Oygul bilan Baxtiyor» (1937),
  • поема «Зейнаб і Аман» / узб. «Zaynab va Omon» (1938)
  • поема «Сімург» / узб. «Semurgʻ" (1939).
Видання
  • Mukammal asarlar toʻplami (5 томів)., Тш.: «Fan», 1975—1984 (узб.)
  • твори у кн. «Зі Сходу на Захід»., К., 1947 (укр.)
  • А. Хамид Избранное., М., 1951 (рос.)
  • А. Хамид. Стихи., М., 1957 (рос.)

Джерела та посилання[ред. | ред. код]