Аліфатичні сполуки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аліфати́чна сполу́ка (ациклічна сполука, жирна сполука) — органічна хімічна сполука, у якої атоми вуглецю утворюють відкриті лінійні нерозгалужені, як гексан (hexane) (C6Н14) або розгалужені ланцюги, наприклад, 2-метилпентан (СНЗСН(СН3)СН2СН2СН3).
При заміщенні в них атомів водню на функціональні групи (-ОН, -NH2, -СООН, -СОН та ін.) утворюються інші класи аліфатичних сполук (спирти, аміни, кислоти, альдегіди та ін.). Аліфатичні сполуки входять до складу нафти, природних газів, каучуку та ін.
Аліфатичні сполуки використовують в найрізноманітніших органічних синтезах.
[ред.] Інші приклади
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.