Алія Ізетбегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алія Ізетбегович
босн. Alija Izetbegović
Алія Ізетбегович
Прапор
1-й Президент Боснії і Герцеговини
20 грудня 1990 — 5 жовтня 1996 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
Голова Президії Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина
20 грудня 1990 — 5 квітня 1992 року
Попередник: Обрад Піляк
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
Член Президії Боснії і Герцеговини
1996 — 2000
 
Партія: Партія демократичної дії
Освіта: Сараєвський університет
Національність: Бошняк
Віросповідання: Іслам, сунітського спрямування
Народження: 8 серпня 1925(1925-08-08)
Босанскі-Шамац, Королівство сербів, хорватів і словенців
Смерть: 19 жовтня 2003(2003-10-19) (78 років)
Сараєво, Боснія і Герцеговина
Дружина: Халіда Ізетбегович
Діти: син: Бакір

Алія́ Ізетбе́гович (босн. Alija Izetbegović; 8 серпня 1925 — 19 жовтня 2003) — письменник, філософ, мусульманський активіст. Президент Республіки Боснії і Герцеговини у 19901996 роках, член Президії у 1996—2000 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині мусульманського торговця, був п'ятою дитиною в родині. 1928 року його рідні переїхали до Сараєва.

1940 року вступив до релігійно-політичної організації «Молоді мусульмани». 1943 року закінчив середню школу і вступив до сільськогосподарського технікуму. За часів Другої світової війни тісно співпрацював з прибічником Гітлера, великим муфтієм Єрусалима Аміном аль-Хусейні та німецькими нацистами, надаючи допомогу під час формування з боснійських мусульман 13-ої дивізії СС («Ханджар-дивізія», яка відзначилась звірствами у відношенні до сербів).

1946 року був засуджений до трьох років ув'язнення за антидержавну діяльність, в тому числі активну участь у виданні журналу «Муджахід».

1949 року після виходу на волю вступив на юридичний факультет Сараєвського університету, закінчив його 1956 року. Працював юридичним консультантом у транспортних компаніях, одночасно продовжував займатись політичною діяльністю.

На початку 1980-их років написав «Ісламську декларацію», 1983 року був засуджений до 14 років в'язниці (з них відсидів 6).

1990 року був обраний головою Президії Боснії і Герцеговини у складі колишньої Югославії.

На час його перебування на посаді припала боснійська війна. 2 травня 1992 року був заарештований в аеропорту Сараєва, проте вже наступного дня звільнений в обмін на вільну евакуацію казарм югославської армії з Сараєва. 1994 року зустрічався в Сараєві з Усамою бін Ладеном.[1]

1995 року в результаті проведеної спільно з хорватською армією операції «Буря» з території ліквідованої Республіки Сербська Країна втекло 230–250 тисяч сербів. Того ж року підписав Дейтонську угоду від Боснії і Герцеговини.

Могила Ізетбеговича в Сараєві

19 жовтня 2003 року помер від хвороби серця, був похований на цвинтарі «Ковачі» (Сараєво).

В серпні 2006 року на його могилі здійснено акт вандалізму й підірвано[2].

Родина[ред.ред. код]

Син — Бакір Ізетбегович — член Президії Боснії і Герцеговини від боснійських мусульман (з 6 листопада 2010 року).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]