Алі ібн Хусейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алі ібн Хусейн
араб. علي بن حسين زين العابدين‎
4-й шиїтський імам
Початок правління: 680 р.
Кінець правління: 712 р.
Інші титули: Саджад
Попередник: Хусейн ібн Алі
Наступник: Мухаммед ібн Алі аль-Багір
Дата народження: 6 січня 659(0659-01-06)
Місце народження: Медина
Дата смерті: 20 жовтня 712(0712-10-20) (53 роки)
Місце смерті: Медина
Діти: Мухаммед ібн Алі аль-Багір, Зайд, Омар
Династія: Аліди
Батько: Хусейн ібн Алі
Мати: Шахр Бану

Алі ібн Хусейн, Алі Зайн аль-Абідин (араб. ‎ علي بن حسين زين العابدين‎), (Імам Саджад) (6 січня 659 р. — 20 жовтня 712 р.) — 4-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда та Алі ібн Абі Таліба. Його також називали Саджадом (той, що приклоняє коліна) за його набожність

Біографія[ред.ред. код]

Народився Алі ібн Хусейн у Медині. Його батьком був Хусейн ібн Алі (внук пророка Мухаммеда, 3-й шиїтський імам), а матіррю Шахр Бану, яка була дочкою останнього Сасанідського шаха Ірану Єздигерда ІІІ. Алі ібн Хусейн був єдиним сином Хусейна, який залишився живим після трагедії в Кербелі, де загинув його батько, родичі і наближені. В результаті тих кривавих подій він був захоплений у полон і відправлений до халіфа Язида І у Дамаск. Пізніше халіф звільнив його і відправив до Медини.
Загалом, Алі ібн Хусейн не брав активної участі в політичному житті Халіфату і займався передачею хадисів, тлумаченням Корану, правом (фікхом) та іншими релігійними науками. Його сучасники казали про нього, як про одного з найосвідченіших і найпобожніших людей.
Шиїти-імаміти вшановують Алі ібн Хусейна як свого четвертого імама. Вони вважають, що він загинув мученицькою смертю[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]