Амазонська низовина
Амазо́нська низовина́ — найбільша низовина на земній кулі, площею понад 5 млн. км².
Простягається від Анд до узбережжя Атлантичного океану, в північній частині пересікається екватором.
Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, на сході звужується до 350 км.
Геологічні нашарування Амазонської низовини: докембрій, палеозой та мезозой, що перекриваються на сході неогеновим і антропогеновим алювієм.
Клімат екваторіальний, опадів — понад 2000 мм на рік, дощових періодів два, пересічна температура року від +26 до +28°;
Ґрунти — опідзолені червоноземи, вкриті вологими тропічними лісами (сельваси або гілея). У східній частині Амазонської низовини пальмові савани.
Тваринний світ багатий: терміти, яскраво забарвлені метелики, жуки, павуки (в тому числі птахоїди), молюски, риби, змії, папуги, тукани, колібрі, тапіри, мурахоїди, лінивці, броненосці, пекарі, ягуари, пуми, широконосі мавпи, опосуми.
Густота населення Амазонської низовини — 1 чол. на 4—5 км² (головним чином індіанці та метиси). Основою економіки є лісовий промисел (збирання каучуку, бразильських горіхів, ефіроносів та ін.), сільське господарство має підсобний характер. Культивуються какао, тютюн, кава, банани, цукрова тростина, маніок. Корисні копалини мало розвідані; є нафта, золото, алмази.
Головні порти Бразилії: Белен (в бухті Маражо), річкові — Манаус (центри імпортної і експортної торгівлі), Обідус, Сантарен. В Перу — річковий порт Ікітос.
[ред.] Джерело
Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
