Амазонська низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амазонська низовина
Амазонка із основними притоками

Амазо́нська низовина́ (Амазонія) — це регіон в Південній Америці, найбільша низовина планети, яка має площу приблизно 5 млн км².

Регіон обрамлений з півночі Гвіанським плоскогір'ям, з заходу хребтами гір Анд, з півдня Бразильським плоскогір'ям і плато Мату-Гросу, зі сходу низовина має вихід до Атлантичного океану., в північній частині перетинається екватором.

Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, на сході звужується до 350 км.

Геологічні нашарування Амазонської низовини: докембрій, палеозой та мезозой, що перекриваються на сході неогеновим і антропогеновим алювієм.

Сельва — тропічний ліс Амазонії.

Клімат — більшість території Амазонії розташована в екваторіальному і субекваторіальному типі клімату, де спостерігаються високі річні температури повітря це 25-28C і надмірна кількість вологи (К≥1) та пасатна циркуляція повітряних мас (Північно-східний і Південно-східний пасати), приносить додаткову вологу з Атлантики, тому в регіоні рівномірне зволоження впродовж року і дощі тут йдуть майже щодня. В деяких районах Амазонії випадає 3200 мм опадів за рік це переважно регіони які розташовані поблизу гір Анд, а так в переважній більшості територій опадів випадає від 1200 до 2400 мм/рік. Амазонська низовина має плоску форму, а тому через надмірне екваторіальне зволоження в даному регіоні накопичується велика кількість вологи і тече ряд великих і повноводних річок. Серед них виділяється одна велика ріка — Амазонка з її 500 притоками: Мадейра, Ріо-Негро, Журуа, Жупура, Іса, Шінгу, Топажос, Токантінос, Пурус. Амазонка зі своїми притоками має площу водозбору 7,1 млн км², а до її басейну стікають річки, які належать 7 державам Південної Америки (Бразилія, Колумбія, Венесуела, Болівія, Еквадор, Гайана, Перу).

Еквадор. Верхня течія Амазонки

Ґрунти — опідзолені червоноземи, вкриті вологими тропічними лісами (сельваси або гілея). У сельві Амазонії ростуть такі породи дерев: хінне, сандалове, хлібне, по деревах плетуться різні види ліан, а просто на гілках і стовбурах дерев зростають різні породи орхідей. На більш освітлених ділянках зростають ананаси — трав'яниста рослина родини бромелієвих, а місцях річок з тихою течією і на болотах ростуть величезні болотні рослини — вікторія-регія, які можуть витримати істоту масою близько 50 кг. Тому в Амазонії виділяють багатоярусність приблизно 5-6 ярусів, які тягнуться до висоти 120–160 м. Даний регіон дуже заболочений, а навесні та восени річки Амазонії через дощові сезони розливаються від свого звичного русла і затоплюють площу приблизно із площу Великобританії. Склад рослинності лісів Амазонії суттєво залежить від висоти поверхні низовини над рівнем води. Зокрема, розрізняють ліс «варзеа» (у зоні регулярного затоплення, на відстані понад 100 км від Амазонки, де рівень води піднімається іноді на 10 м). Серед найвідоміших рослин басейну Амазонки — гевея бразильська (дерево висотою до 30 м), яка дає схожий на молоко сік-латекс, із якого отримують каучук. 50-метрова бертолетія дає так звані «бразильські горіхи». У лісах «варзеа» зростає шоколадне дерево, або дерево-какао висотою до 10 м (для якого характерна кауліфлорія). Із вологих лісів центральної Америки походить авокадо (персея американська) із грушоподібними плодами. Східні схили Анд — батьківщина хінного дерева, із якого отримують ліки проти малярії. У східній частині Амазонської низовини поширені пальмові савани.

Тваринний світ багатий: терміти, яскраво забарвлені метелики, жуки, павуки (в тому числі птахоїди), молюски, риби, змії, папуги, тукани, колібрі, тапіри, мурахоїди, лінивці, броненосці, пекарі, ягуари, пуми, широконосі мавпи, опосуми.

Густота населення Амазонської низовини — 1 чол. на 4—5 км² (головним чином індіанці та метиси). Основою економіки є лісовий промисел (збирання каучуку, бразильських горіхів, ефіроносів та ін.), сільське господарство має підсобний характер. Культивуються какао, тютюн, кава, банани, цукрова тростина, маніок. Корисні копалини мало розвідані; є нафта, золото, алмази. Розробляються поклади алюмінієвих руд неподалік від міста Сантарен і Белен (Бразилія), а також в Сурінамі та Гайані. Поблизу ж м. Макапа (Бразилія) видобувають марганцеві руди, а між річками Шінгу та Токантінас — залізні руди. Існують олов'яні поклади, які активно розробляються неподалік від м. Порту-Велья (Бразилія), поклади нафти в районі міст Манаус (Бразилія) та Ікітос (Перу) за даними вчених в Амазонії є також поклади алмазів та золота. Амазонія дуже перспективний регіон з економічного погляду, який з кожним роком все більш розвивається зокрема його частина, яка належить Бразилії тому що в цій країні реалізується програма по освоєнню Амазонії. І на сьогоднішній день в бразильській частині Амазонії прокладено Трансамазонське шосе, яке об'єднало не лише більшість штатів Бразилії але й дало можливість країнам, які мають вихід до даного регіону краще обмінюватись своїми товарами та послугами і поглибити співпрацю між собою. Держави регіону мають великі ресурси деревини це в першу чергу Бразилія, якій належить 3,4 млн км² території регіону. В Амазонії, зокрема поблизу ріки Амазонки від Атлантичного узбережжя до м. Манаус в останні 30 років швидко розвинулось с/г, активніше почали розводити велику рогату худобу і вирощувати каучуконоси, з яких виготовляють натуральну гуму. В деяких районах регіону (поблизу м. Белен) вирощують цитрусові, банани, технічні культури. Слід відзначити, що в Амазонії створені ряд міжнародні та національних природніх парків це: Піку-да-Небліна, Амазонія, Жау, Ріо-Негро, в штаті Амазонас (Бразилія), Пакаас-Новус (Бразилія, штат Рондонія), Шінгу(Бразилія, штат Гояс), Ману (Перу), Макарена (Колумбія), Канайма (Венесуела).

Головні порти Бразилії: Белен (в бухті Маражо), річкові — Манаус (центри імпортної і експортної торгівлі), Обідус, Сантарен. В Перу — річковий порт Ікітос.

Джерело[ред.ред. код]

Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.