Амакринові клітини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сітківка, забарвлена cdk2/cyclin2. Червона стрілка вказує на амакринову клітину

Амакринові клітини — шар асоціативних нейронів сітківки, що отримують вхідні сигнали від біполярних нейронів та інших амакринових клітин і надсилають сигнали до гангліозних клітин та інших біполярів.

Функціоналість[ред.ред. код]

Амакринові клітини становлять 70% входів до гангліозних клітин сітківки. Біполярні клітини, що відповідальні за решту 30% входів регулюються амакриновими нейронами.

На відміну від горизонтальних і біполярних клітин, амакринові і гангліозні клітини є імпульсними нейронами. Зараз налічують близько 30 морфологічно та біохімічно різних типів цих клітин, які напевно виконують специфічні функції, оскільки виділяють різні нейромедіатори.[1][2][3] Така різноманітність амакринових клітин зустрічається в нижчих хребетних і пов'язана з тим, що система детектування руху у них сформована вже в сітківці. Їх гангліозні клітини можуть аналізувати складну форму об'єктів, швидкість і напрямок руху — сітківка приматів цього робити не здатна.[4][5] В сітківці приматів виявлено 6 типів амакринових нейронів. Деякі автори вважають, що їх функція може полягати в формуванні периферії рецептивних полів гангліозних клітин.[6][7][8][9] Згідно з Hoyenga[10], амакринові клітини сітківки приматів мають круглі on-off та off-on рецептивні поля і регулюють ефективність синаптичної передачі між біполярними та гангліозними клітинами. Найімовірніше, що амакринові клітини формують рецептинвні поля γ-гангліозних клітин. Загалом, функції і зв'язки амакринових клітин з іншими нейронами сітківки в наш час[Коли?] лишаються загадкою.[11]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Школьник-Яррос Е. Г. , Калинина А. В. Нейроны сетчатки. — М.: Наука, 1986. — 208 с.
  2. Масланд Р. Функциональная организация сетчатки// В мире науки. — 1987, № 4 — с. 58-68.
  3. Измайлов И. А., Соколов Е. Н., Чернорызов А. М. Психофизиология цветового зрения. — М.: Изд-во Московского университета, 1989. — 206 с.
  4. Школьник-Яррос Е. Г. , Калинина А. В. Нейроны сетчатки. — М.: Наука, 1986. — 208 с.
  5. Hoyenga K. B., Hoyenga K. T. Psychobiology: the neuron and behavior. — Western Illinois University.: Brooks/ Cole Publishing Company Pacific Grove, California, 1988. 513 p.
  6. Масланд Р. Функциональная организация сетчатки// В мире науки. — 1987, № 4 — с. 58-68.
  7. Измайлов И. А., Соколов Е. Н., Чернорызов А. М. Психофизиология цветового зрения. — М.: Изд-во Московского университета, 1989. — 206 с.
  8. Лебедев Д. С., Бызов А. Л. Электрические связи между фоторецепторами способствуют выделению протяженных границ между разнояркими полями // Сенсорные системы. — 1988. — т.12, № 3. — с. 329–342.
  9. Kolb H. How the Retina Works. American Scientist, Volume 91, 2003 January-February. Sigma Xi, the Scientific Research Society.
  10. Hoyenga K. B., Hoyenga K. T. Psychobiology: the neuron and behavior. — Western Illinois University.: Brooks/ Cole Publishing Company Pacific Grove, California, 1988. 513 p.
  11. Kolb H. How the Retina Works. American Scientist, Volume 91, 2003 January-February. Sigma Xi, the Scientific Research Society

Див. також[ред.ред. код]


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.