Амальгама

Амальга́ма (рос. амальгама, англ. amalgam, нім. Amalgam n) —

• 1) Сплав ртуті з іншим металом. Більшість металів, крім заліза і платини, можуть бути частиною амальґами. Застосовують у техніці, наприклад, для металізації поверхні матеріалу (позолочення, посріблення) та в стоматології для пломбування зубів. Стоматологічна амальґама складається з міді, срібла і цинку, вона залишається м'якою протягом деякого часу після змішування, потім твердіє.

Для процесу амальґамації використовують спеціальний апарат — амальґаматор.

Залежно від співвідношення кількості ртуті і металу амальгами можуть бути при кімнатній т-рі рідкими, напіврідкими або твердими. При сильному нагріванні амальгами ртуть випаровується. Ця властивість використовується при добуванні золота, срібла та платини з руд і концентратів. Процес утворення амальгами полягає в змочуванні металу ртуттю, що спричинює їх взаємне дифундування; одночасно утворюються і хімічні сполуки металу з ртуттю. Амальгами застосовують при золоченні металевих виробів, у виробництві дзеркал, у зуболікарській справі (як пломбувальний матеріал), при металургійній обробці відходів легких металів. Амальгами натрію, цинку і деяких інших металів застосовують у лабораторній практиці як відновники.

Застосовують при золоченні металевих виробів, у виробництві дзеркал.

• 2) Переносно — суміш різнорідних речей.

ПРИКЛАДИ:

АМАЛЬҐАМА ЗОЛОТА — інтерметалічна сполука ртуті і золота (Au₂Hg₃). Склад у %: Au — 39,63; Hg — 60,37. Іноді містить до 7% Ag. Зустрічається у природі у вигляді зерен і плівок білого і світло-жовтого кольору, рідинної маси, а також кристалів. Блиск металічний. Густина 15,47. Знайдена в розсипах Маріпоза (шт. Каліфорнія, США), разом з самородною платиною в Колумбії, на о. Калімантан.

АМАЛЬҐАМА МАСЛОВУГІЛЬНА — просторова тиксотропна структура з крапель та плівки масла і вугільних зерен, яка виникає в водній гідросуміші при збагачуванні, зневодненні та облагороджуванні вугілля методами масляної аґломерації та ґрануляції.

АМАЛЬҐАМА ПАЛАДІЇСТА — паладіїста ртуть PdHg. Містить Pd — 35,9%; Hg — 64,1%. Сингонія кубічна. Утворює зерна сріблясто-білого кольору (самородки). Блиск металічний, сильний. Густина 13,48-16,11. Твердість 3,75. Крихкий. Знайдений у вигляді розсіяних зерен і самородків при промиванні алмазів на р. Потаро в Ґайані. Інші назви: потарит, амальґама паладію.

АМАЛЬҐАМА СРІБЛА — інтерметалічна сполука ртуті та срібла — (HgAg). Вміст Hg — від 51 до 73%. Сингонія кубічна. Зустрічається у вигляді зерен, нальотів, дендритів, кристалів. Кристали додекаедричні, рідше тетрагон-триоктаедричні, октаедричні та кубічні. Густина 13,7-14,1. Твердість 3. Колір і риса срібно-білі до темних. Блиск металічний. Непрозора. Спайність дуже недосконала. Злом раковистий до нерівного. Досить крихка, до ковкої. Зустрічається в ртутних та срібних родовищах разом з баритом, ґаленітом, арґентитом, цеолітами, а також у кварцових та баритових жилах з піритом і кіновар'ю у вигляді включень у кальциті. Рідкісна.

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.