Аматерасу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аматерасу

Amaterasu -2 ukr.jpg

Аматерасу з трьома божественними скарбами
(Лялька 1895 року на святі Ґіон в Кіото)

Аматера́су (яп. 天照, あまてらす, «та, що осяює Небо») — синтоїстська богиня сонця, пращурка Імператорського роду Японії. Згадується в «Записах про справи давнини» й «Анналах Японії». Втілена в священному дзеркалі Ята, одному з трьох божественних скарбів Імператора Японії. Головне божество Святилища Ісе в префектурі Міє. Дарує бога і людям тепло та світло. Часто протиставляється брату-розбишаці Сусаноо.

Імена[ред.ред. код]

  • Аматера́су О́камі[1] — «Велика богиня, що осяює Небо», «Велика богиня Аматерасу».
  • Аматера́су О́мікамі[2] — «Велика шанована богиня, що осяює Небо».
  • Аматерасу Охіруме но мікото — «Господарка, велика пані сонця, що осяює Небо».
  • Охіруме но мікото[3] — «Велика господарка, панна Сонця».
  • Охіруме но муті[4] — «Велика пані-господарка Сонця».

Міфи[ред.ред. код]

Народження[ред.ред. код]

…І ось разом породили вони богиню Сонця…Ця дитина випромінювала яскраве світло й осяювала усі шість напрямків.

Перший сувій «Анналів Японії» дає декілька версій народження богині. Перша з них розповідає, що Аматерасу з'явилася у подружжя синтоїстьких деміургів — бога Ідзанаґі та богині Ідзанамі. Новонароджена дівчинка була богинею сонця й осяювала собою весь світ. За це батьки відправили її на Небо керувати тамтешніми справами:

« ...І ось Ідзанаґі но мікото й Ідзанамі но мікото, порадившись, мовили: «Ми вже народили Велику Країну Восьми Островів, а також гори, річки, трави і дерева. Чому ж не народити нам господаря Піднебесної?» І ось разом породили вони богиню Сонця. Назвали її Охіруме но муті (В одній книзі сказано: назвали Аматерасу Окамі. Ще в одній книзі сказано: назвали Аматерасу Охіруме но мікото). Ця дитина випромінювала яскраве світло й осяювала усі шість напрямків. Тому два божества зраділи і мовили: «Хоча ми дали життя багатьом нащадкам, але такої чудової дитини ще не мали. Не варто їй довго залишатися в цій країні. Нам слід швидко відправити її до Неба і передати їй Небесні справи». В ті часи Небо і Земля ще не були розведені і знаходилися недалеко один від одного, тому по Небесному стовпу вони відіслали дитину до Неба...  »

Друга версія стверджує, що Аматерасу народилася з білого мідного дзеркала за волею Ідзанаґі, без участі його дружини Ідзанамі. Новонароджена була покликана керувати всесвітом:

« В одній книзі сказано: Ідзанаґі но мікото мовив: «Я хочу народити дивну дитину, яка правитиме Світовим Житлом», — і взяв у ліву руку дзеркало з білої міді, що одразу перетворилося на богиню. Її звуть Охіруме но мікото...  »

Третя версія розповідає, що Аматерасу постала з лівого ока бога Ідзанаґі. Він врятувався зі світу Підземелля і здійснював ритуали очищення в річці провінції Хюґа на острові Кюсю. Під час очищення народилося багато божеств. Коли Ідзанаґі вмивав обличчя, на світ з'явилися Аматерасу та її два брати — бог місяця Цукуйомі та бог землі Сусаноо. Батько делегував доньці право керувати Такамаґарою — Рівниною Високого Неба, де мешкали боги Небес:

« Ось, повернувся Ідзанаґі но мікото та, жалкуючи, мовив так: «Я щойно побував у місці потворному й нечистому. Тож тепер мушу очистити своє тіло від бруду». Вирушив він у дорогу й дістався рівнини Ахакі, що в місцевості Татібана в Одо, що в Хімука, в країні Цукусі. Там і зробив очищення... Після цього Ідзанаґі промив ліве око. Від цього народилася богиня, ім'я якої Аматерасу Окамі. Потім він промив праве око. Від цього народилося божество, ім'я якому Цукуйомі но мікото. Потім промив ніс. Від цього народилося божество, ім'я якому Сусаноо но мікото. Всього три божества. Після цього Ідзанаґі мікото дав призначення своїм трьом дітям, мовивши: «Аматерасу Окамі хай керує Рівниною Високого Неба. Цукуйомі но мікото хай керує вісьма сотнями приливів Рівниною Блакитного Моря. Сусаноо но мікото хай керує Піднебесною».  »

Просвітниця[ред.ред. код]

Аматерасу роздає рисові колоски правителям Небесних селищ.

«Аннали Японії» подають декілька оригінальних переказів про Аматерасу, після того як батько передав їй керівництво Рівниною Високого Неба.

Перший переказ розповідає як богиня сонця посварилася зі своїм молодшим братом, богом місяця Цукуйомі, через вбивство богині їжі Укемоті. Ця сварка служить поясненням чому сонце і місяць світять в різний час доби. Другий переказ описує Аматерасу як героїню-просвітницю людей і богів, яка дає їм п'ять злаків, навчає їх землеробству, поливному рисівництву та шовківництву:

« В одній книзі сказано: Ідзанаґі но мікото дав призначення своїм трьом дітям, мовивши: «Велика богиня Аматерасу хай керує Рівниною Високого Неба. Цукуйомі но мікото хай відає Небом поряд із богинею Сонця. Сусаноо но мікото хай керує Рівниною Блакитного Моря».

Велика богиня Аматерасу вже перебувала в Небі й мовила: «Чула я, що в Центральній Країні Очеретяної Рівнини є богиня, що зберігає їжу – Укемоті но камі. Ти, Цукуйомі но мікото, вирушай туди і довідайся про неї». Цукуйомі но мікото отримав імператорське повеління сестри, спустився на землю й дістався до хати Укемоті но камі. Тоді, Укемоті но камі стала вертіти головою: обернулася у бік країни — вийшов з рота варений рис; обернулася у бік моря — вийшло з рота те, що з плавцями широкими, і те, що з плавцями вузькими; обернулася у бік гір — вийшло з рота те, що з грубим хутром, і те, що з м'яким хутром. Богиня підготувала всі ці речі, поклала на сотню столиків і піднесла як дарунок. Але в цю мить Цукуйомі но мікото розгнівався і, розчервонівшись, мовив: «Це брудно і принизливо! Як ти смієш годувати мене тим, що виплюнула з рота!» І, вийнявши меч, вдарив богиню насмерть. Після цього він детально розповів сестрі все, що трапилося. Тоді велика богиня Аматерасу сильно розгнівалася і мовила: «Ти — зле божество! Більше ми не побачимося!». Вона розійшлася з Цукуйомі но мікото й стала жити окремо. Вони світили позмінно вдень і вночі.

Після цього велика богиня Аматерасу послала Ама но Кумахіто, щоби той пішов подивитися, що сталося. І побачив він тоді, що богиня Укемоті-але камі й справді вже померла. З її голови виникли корови й коні, з лоба — просо, з брів — тутові кокони, з очей — куряче просо, з живота — рис, з соромітницького місця — пшениця, боби і квасоля. Ама но Кумахіто все це підібрав і, повернувшись, підніс Аматерасу. І зраділа тоді велика богиня Аматерасу й мовила: «Нехай прості люди, що є на світі, їдять і живуть усіма цими речами». Вона взяла звичайне просо, куряче просо, боби і квасолю і зробила їх насінням для суходільних полів, а узявши рис, зробила його насінням для заливних полів. Також, у зв'язку з цим, вона визначила правителів Небесних селищ. І взяла Аматерасу те насіння рису й вперше засадила Небесні вузькі поля і довгі поля. Тої осені уродилося колосся розміром у вісім кулаків, що хилилося додолу від власної ваги, і була велика радість. Ще взяла вона до рота тутовий кокон і відразу почала випрядати нитку. Це і було початком шляху розведення шовкопряда.
 »

Обітниця з Сусаноо[ред.ред. код]

« Тоді Сусаноо но мікото попрохав: «Нині я отримав наказ і уходжу до Країни Коріння. Тому я хотів би ненадовго вирушити до Рівнину Високого Неба і побачитися зі старшою сестрою, а потім піду навіки». Ідзанаґі но мікото дав на це імператорський дозвіл. І той піднявся на Небо.

Коли Сусаноо но мікото піднімався на Небо, розбушувався океан і застогнали гори. Така була його божественна доблесть. Велика богиня Аматерасу наперед знала що це буйний і лихий бог, і ось, почувши, як він йде, збентежилася і здивувалася: «Чи з добром йде до мене мій молодший брат? Чи не планує він відібрати у мене мою країну? Адже батько і мати вже призначили країни всім своїм дітям і кожна з них має кордон. Як це він кинув країну, що йому доручили, і зухвало лізе сюди?» І зібрала вона волосся у хвости, а спідницю зав'язала на зразок штанів; потім взяла вервицю з п'яти сотень каменів дорогоцінної яшми, вісім мір завдовжки, і обв'язала нею хвости біля скронь та руки; і ще повісила за спину сагайдаки з тисячею стріл і п'ятьма сотнями стріл, а на руки прикріпила наплічники, що ляскають голосно; богиня підняла кінці лука вгору, міцно стиснула руків’я меча і, крокуючи, ступила на твердий земляний майданчик надворі й сіла, немов розкидаючи м’який сніг; вона мужньо промовила клич, скрикнула голосно і безпосередньо спитала незваного гостя.

Сусаноо но мікото відповів: «Від початку я не маю чорного серця. Слухаючись суворого імператорського наказу батька і матері, я навіки уходжу до Країни Коріння. Як я міг рушити в дорогу, не побачившись зі старшою сестрою? Саме тому я і прийшов сюди здалека, ступаючи по хмарах і туманах. Але чомусь лице старшої сестри суворе». Тоді велика богиня Аматерасузнову спитала: «Якщо це справді так, то як ти доведеш, що серце в тебе червоне?» Брат відповів: «Укладемо, старша сестро, спільну обітницю. В цій обітниці неодмінно народяться діти. Якщо народжені від мене, будуть дівчатками, це означатиме, що серце моє брудне. Якщо будуть хлопчиками, це означатиме, що серце моє чисте».

Тоді велика богиня Аматерасу попрохала в Сусаноо но мікото його меч, завдовжки в десять кулаків, розламала його на три частини, занурила у Священну Криницю Неба, поклала до рота й з гуркотом розжувала. З туманного пару, який вона видихнула, народилася богиня, ім’я якій Такорі хіме. Потім народилася Таґіцу хіме. Потім – Ітікісіма хіме. Всього три жіночі божества. Тоді Сусаноо но мікото попросив у великої богині Аматерасу її вервицю з п'яти сотень каменів дорогоцінної яшми, вісім мір завдовжки, занурив у Священну Криницю Неба, поклав до рота й з гуркотом розжував. З туманного пару, який він видихнув, народився бог, ім’я якому Масака акацу катіхаяхі ама но осіхомімі но мікото. Потім народився Ама но хохі но мікото. Потім – Амацу хіконе но мікото. Потім – Ікуцу хіконе но мікото. Потім – Кумано но кусухі но мікото. Всього п’ять чоловічих божеств. Тоді велика богиня Аматерасу постановила: «Якщо поглянути звідки взялися ці діти, то вервиця у п'ять сотень каменів дорогоцінної яшми, вісім мір завдовжки, – моя. Тому ці п'ять богів – мої діти». Сказавши так, вона забрала дітей і стала їх виховувати. І ще постановила: «Цей меч, завдовжки в десять кулаків, належить Сусаноо но мікото. Тому ці три богині — твої діти», — і передала їх Сусаноо но мікото. Це ті богині, яких вшановують правителі кімі з Мунакати, що в країні Цукусі.
 »

Сварка з Сусаноо[ред.ред. код]

Одні з центральних міфів про Аматерасу розповідають про сварку із Сусаноо. Її причиною були бажання брата наново перерозподілити владу на Небі і Землі. Оскільки Аматерасу відмовилась від зазіхань Сусаноо, він почав бешкетувати, вбиваючи живі істоти підвладні богині сонця. Вершиною його нахабства стало випорожнення живота у покоях Аматерасу. Розгнівана і ображена сестра втекла до Небесного гроту і заперлась там. Без Аматерасу світ поглинула темрява. За нахабну поведінку Сусаноо, боги вигнали його на Землю.

Небесні камі ніяк не могли витягнути Аматерасу з гроту, аж поки богиня Ама но Удзуме не вигадала спосіб як це зробити. Вона розвісила дзеркала на сусідньому дереві і розпочала еротичні танці. Божества так гучно веселилися, що Аматерасу стало цікаво, і вона виглянула зі схованки. Її відображення у дзеркалах освітило околиці, так що боги змогли побачити її, витягнути з гроту та повернути на належне для богині сонця місце.

Місія Нініґі[ред.ред. код]

Поклоніння[ред.ред. код]

Головне місце вшанування Аматерасу — Святилище Ісе, розташоване у префектурі Міє. Це місце є центральним святилищем імператорської родини Японії. У ньому поклоняються дзеркалу Ята, образу богині сонця, яке є однією з імператорських регалій. Святилище перебудовують наново кожні 20 років.

Аматерасу приписується винайдення землеробства (рису і пшениці) та ткацтва (льон і шовк). Її згадують в усій країні процесіями на 17 липня. 21 грудня святкують вихід Аматерасу з гроту.

До кінця другої світової війни (1945) імператори Японії виводили від неї свій родовід.

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 天照大神, あまてらすおおかみ
  2. яп. 天照大御神 , あまてらすおおみかみ
  3. яп. 大日孁尊, おおひるめのみこと.
  4. яп. 大日孁貴, おおひるめのむち.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]