Аматорський чемпіонат Франції з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аматорський чемпіонат Франції
з футболу
France-logo.png
Засновано 1993
Регіон Франція Франція
Кількість команд 72 (4 групи по 18)
Підвищення в класі Національний чемпіонат
Пониження в класі Аматорський чемпіонат Франції 2
Внутрішній кубок Кубок Франції
Міжнародні турніри Ліга Європи УЄФА (через домашній кубок)
Поточний чемпіон Кольмар
Найбільше перемог Евіан (2)
Сайт www.bihsoccer.com

Ама́торський чемпіона́т Фра́нції з футбо́лу (фр. Championnat de France amateur), також Національний дивізіон 2 (фр. National 2) — четвертий футбольний дивізіон в системі футбольних ліг Франції. До складу входить змінна кількість клубів (в середньому — 70; у сезоні 2011/2012 — 72). Команди поділені на чотири групи (A, B, C, D), у кожній з яких існує свій календар ігор. Чемпіонат триває з серпня по травень з двотижневою перервою в грудні та січні на Різдвяні канікули. За результатами сезону переможці своїх груп отримують право підвищення в Лігу 3; гірші команди з кожної групи опускаються в Аматорський чемпіонат 2, а їх місця в стикових матчах розігрують переможці та команди, що зайняли другі місця, у восьми групах Любительського чемпіонату 2.

Історія[ред.ред. код]

Аматорський чемпіонат був створений у сезоні 1993-94 на базі Дивізіону 3 (Division 3) під назвою «Національний чемпіонат 2» (National 2). Перші три роки переможцем вважався будь-який клуб, що зайняв перші місця в своїх групах, незалежно від того, чи був він самостійним або дублюючим основного клубу. 1998 року формат був змінений, для резервних клубів була створена окрема таблиця, вони стали розігрувати по закінченні сезону міні-турнір між собою для визначення чемпіона дублюючих складів. 2001 року Федерація футболу Франції повернула старий тип турніру: дублери як і раніше стали брати участь у загальних розіграші, але не мали права підвищення у вищу лігу.

Формат проведення[ред.ред. код]

Щорічно в турнірі беруть участь 72 клуби (кількість може варіюватися). Клуби поділяються на чотири групи за належністю до регіону, кожна група з 18 команд. У турнірі можуть брати участь як самостійні аматорські клуби, так і резервні склади професійних команд вищих дивізіонів. Однак вони не мають права на перехід до Ліги 3. Сезон триває з серпня по травень і проходить у два кола, так що кожен клуб за сезон проводить 34 матчі. Відмінною особливістю є система нарахування очок: за перемогу дається 4 пункти, за нічию — 2, і одне за поразку. Пункти можуть не нараховуватися у зв'язку з дисциплінарними покараннями. За підсумками сезону команди ранжуються за кількістю набраних очок, наступним за пріоритетністю є різниця м'ячів та кількість забитих голів. Переможці кожної з груп удостоюються звання чемпіона та отримують право перейти в Лігу 3. Команди, що зайняли 3 останні місця в кожній з груп перетворюються на Аматорський чемпіонат 2.

Переможці за роками[ред.ред. код]

До сезону 1997-98 у чемпіонаті визначався один переможець (набрав очок більше, ніж у всіх інших команд), з сезону 1997-98 крім основного переможця став розігруватися міні-турнір команд-дублів клубів, які грають у вищих лігах. Цей турнір розігрується серед чотирьох дублюючих команд (по одному кращому з дублерів з кожної групи). Буква «Б» після назви означає дубль головного клубу.

Рік Переможець Переможець серед дублерів
1927 Париж
1928 Стад Франсе
1929 Марсель
1935 Реймс
1936 Валентіне
1937 Бордо
1938 Бетюн
1939 Реймс Б
1940—1945
Турнір не проводився
1946 Ошель
1947 Геньон
1948 Реймс Б
1949 Бетюн
1950 Єр
1951 Седан
1952 Геньон
1953 Бордо Б
1954 Кевії
1955 Кевії
1956 Сент-Етьєн Б
1957 Мобеж
1958 Кевії
1959 Сент-Етьєн Б
1960 Ансі
1961 Монако Б
1962 Шамбері
1963 Газелес
1964 Монако Б
1965 Газелес
1966 Газелес
1967 Кевії
1968 Газелес
1969 Вобан
1970 Вобан
1971 Нант Б
1972 Нансі Б
1973 Вітель
1974 Нант Б
1975 Бастія Б
1976 Ное-Ле-Мін
1977 Сент-Етьєн Б
1978 Ам'єн
1979 Віші
1980 Сент-Етьєн Б
1981 Вобан
1982 Вобан
1983 Тулуза Б
1984 Осер Б
1985 Ніцца Б
1986 Осер Б
1987 Сошо Б
1988 Осер Б
1989 Ніцца Б
1990 Осер Б
1991 Седан
1992 Осер Б
1993 Ліон Б
1994 Осер Б
1995 Васкеаль
1996 Осер Б
1997 Мец Б
1998 Валенсьєн Ліон Б
1999 Клермон Осер Б
2000 Діжон Гавр Б
2001 Лузітанос Ліон Б
2002 Шербур Марсель Б
2003 Аяччо Ліон Б
2004 Евіан Ренн Б
2005 Булонь Бордо Б
2006 Бове Ліон Б
2007 Родез Ренн Б
2008 Евіан Монако Б
2009 Люзенак Ліон Б
2010 Кольмар Ліон Б
2011 Ле-Пуаре-сюр-Ві Ліон Б

Посилання[ред.ред. код]