Амброзіанська бібліотека
| Амброзіанська бібліотека | |
Будівля бібліотеки, фасад на площу Пія ХІ |
|
| Тип | публічна |
|---|---|
| Адреса | Мілан, площа Пія ХІ |
| Засновано | 1602 рік, відкрита 8 грудня 1609 р. |
| Веб-сайт | Sito ufficiale |
Амброзіанська бібліотека ( італ. Biblioteca Ambrosiana) - одна з найстаріших бібліотек Італії, розташована в місті Мілан.
Зміст |
[ред.] Заснування
Фундатором бібліотеки був кардинал Федеріко Борромео, на той час архієпископ Мілану. Освічений аристократ, князь церкви, він прийняв рішення заснувати бібліотеку у 1602 р. За його метою, вона ставала центром збереження рукописів і книг, потрібних для боротьби з протестантизмом.
Досить швидко бібліотека переросла первісне призначення і стала культурним осередком в Мілані з декількома відділами і функціями ( богословськими, освітніми, мистецькими, суто бібліотечними).
За різними підрахунками бібліотеку вважають то другою за роком відкриття в Західній Європі ( після бібліотеки Бодлеан в Англії ), то четвертою найдавнішою в Італії -
- перша - бібліотека володаря Малатести, заснована в місті Чезена (1454 р. )
- друга - після бібліотеки Бодлеан в Англії ( 1602 р.)
- третя - Biblioteca Angelica, відкрита в Римі у 1604 р.
[ред.] Приміщення
Читальна зала новоствореної бібліотеки відкрита 8 грудня 1609 р. Її особливістю були вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Поряд була церква Санта-Мария-делла Роза. Її зруйнували у 1831 р. і в 1826 - 1836 рр. за проектом міланського архітектора Джакомо Moралья вибудували сучасне приміщення в стилі пізнього класицизму. Будівля використовувалась і як бібліотека, і як пінакотека. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Мария-делла Роза, має декілька фасадів. Біля входу до бібліотеки встановлено мармурову скульптуру засовника - кардинала Федеріко Борромео.
В 1943 р. в роки 2-ї світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібретто стародавніх опер. Всі вони були втрачені. Відновлювально-реставраційні роботи розпочалися 10 років поспіль у 1952 р. за проектом архітектора Луиджи Каччіа Домініоні.
У 1990 - 1997 рр. відбулася чергова реставрація будівлі.
[ред.] Складові частини
Це не тільки бібліотека, а справжній культурний осередок міста. Про це подбав ще засновник бібліотеки - Федеріко Борромео, що окрім рукописів і видань передав сюди свою збірку картин і скульптур, заснувавши Пінакотеку. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.
[ред.] Фонди бібліотеки
Вже в 17 ст. розпочалися пошуки нових видань і рукописів для бібліотеки. Серед перших надходжень - рукописи бенедиктинського монастиря Боббіо (1606), рукописи, придбані в країнах Західної Європи і Близького Сходу, зібрання бібліофіла з міста Падуя - Пінеллі ( 1608 ), звідки привезли 70 пакунків з виданнями та 800 рукописів.
По смерті кардинила-фундатора, заклад почав отримувати видання і рукописи за заповітом. Серед надходжень - 12 рукописів Леонардо да Вінчі( серед яких і Атлантичний кодекс ), альбом з малюнками художника Рубенса, гравюри майстрів Італії і Європи, живопис майстрів Італії тощо. В роки військового захоплення Ломбардії військами Наполеона, частка фондів Амброзіанської бібліотеки була конфіскована і перевезена у Париж. Лише частку вивезених фондів вдалося повернути в Мілан. Фонди бібліотеки складають -
- 30.000 рукописів
- 12.000 пергаментів
- 2.300 інкунабул ( першодруків )
- 10.000 малюнків
- 30.000 гравюр, середньовічні печатки, нумізматичні колекції, археологічні знахідки.
[ред.] Живопис Амброзіанської пінакотеки
[ред.] Малюнки Леонардо в Амброзіані
[ред.] Малюнки з рукописів
[ред.] Джерела. Посилання
- Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus I
- Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus II
- Sito ufficiale