Амброзія (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амброзія
Амброзія полинолиста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті
Родина: Айстрові
Підродина: Айстрові
Триба: Heliantheae
Підтриба: Ambrosiinae
Рід: Амброзія (Ambrosia)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Ambrosia
ITIS logo.jpg ITIS: 36495
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4211
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ambrosia

Амбро́зія (Ambrósia) — рід однорічних чи багаторічних трав родини Айстрові (Asteraceae). Нараховує 40 видів, розповсюджених, в основному в Америці; як заносні в багатьох країнах; карантинні бур'яни.

Ботанічний опис і засоби боротьби[ред.ред. код]

Амброзія досягає висоти 60-140 см, частіше всього — бл. 1 метра. Має міцне коріння — до чотирьох метрів. Розмноження іде тільки насінням, але навіть одна рослина здатна дати 40.000 — 150.000 насіннин[1]. Квітковий період і вироблення пилку-алергену у амброзії — з липня по жовтень.

Нові рослини всходять після дощів з квітня по серпень, тобто п'ять місяців на рік. Нема жодного державного закладу, готового боротися з амброзією п'ять місяців на рік — і через низьку культуру виробництва комунальних служб, і через незнання ботанічних особливостей амброзії як рослини, і через нерозробленість механічних (нехімічних) засобів боротьби з карантинним бур'яном. Адже викосити треба велетенські теріторії за відносно короткий термін декілька разів за весну-літо. Викошувати слід до коріння, адже доросла рослина дає нові пагони вище корневої шийки (просте скошування є окозамилюванням). Косити рослини слід після появи так званих чоловічих пагонів, тоді рослина втрачає здатність відновлюватись[2]. Але мало хто знає, що таке чоловічі пагони амброзії і ще менше тих, хто бореться з бур'яном у такий спосіб.

Насіння має високе пристосування до збереженості і всхожісті в теплому навколишньому середовищі. Здатність до прорастання зберігають як стигле, так і недозрілє насіння, а в ґрунті — зберігається до сорока (40) років[3] Тому в карантинним бур'яном слід боротися десятиліттями. Вихід не в косовиці і не і використанні гербіцидів, бо на земельних ділянках з амброзією гуляють діти і перебувають дорослі. Вихід — у використанні амброзії як сировини для отримання ефірних масел. Саме з цією метою амброзію завезли із Америки як дешеву сировину для отримання ефірних масел, а потім закинули.

Слід витісняти амброзію в містах газонними травами. Але їх прийдеться висівати роками, на що нема коштів.

Значення амброзії, як бур'яну[ред.ред. код]

Амброзія швидко розповсюджується і сильно осушує ґрунт в культурних посівах, викликаючи пригнічення посіяних рослин.

Екологічна небезпека[ред.ред. код]

Пилок амброзії викликає алергічний риніт (сінну гарячку). Амброзія полинолиста — один з найнебезпечніших бур'янів-алергенів, розповсюдження якої на території СРСР почалося в 1960-х—1970-х роках з Криму. На початку XXI ст. амброзія розповсюдилась на значній території України і на південному заході Росії.

Види[ред.ред. код]



Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Сотников В. В., Зуза В. С., Бахтіярова Е. Т. Амброзія полинолиста — небезпечна карантинна рослина. — Харків, 2006. — 64 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. газета «Маріупольское время», 6 августа 2009 г.
  2. газета «Маріупольское время», 6 августа 2009 г.
  3. газета «Маріупольское время», 6 августа 2009 г.

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.