Амедео Модільяні
| Амедео Модильяні | |
| Amedeo Clemente Modigliani | |
| Ім'я при народженні | Amedeo Clemente Modigliani |
|---|---|
| Дата народження | 12 липня 1884 |
| Місце народження | Ліворно |
| Дата смерті | 24 січня 1920 |
| Місце смерті | Париж |
| Національність | італієць |
| Громадянство | |
| Жанр | портрет |
| Напрямок | модернізм |
| Вплив | експресіонізм |
Амеде́о Кліме́нте Модилья́ні (італ. Amedeo Clemente Modigliani; 12 липня 1884, Ліворно, Італія — 24 січня 1920), Париж, Франція — видатний італійський художник і скульптор XX сторіччя.
Зміст |
Біографія [ред.]
Дитинство [ред.]
Амедео Модильяні народився в єврейській сім'ї в Ліворно. В родині його називали Дедо. З дитинства він мав серйозні проблеми зі здоров'ям. Ще дитиною перехворів на запалення плеври. Модильяні роками страждав від туберкульозу. У зв'язку з хворобами та потягом до малярства Амедео залишає школу. З метою лікування його мати Еудженія Гарсін забирає юного Моді на зимовий період до Флоренції, Риму, Неаполя i Венеції. Для Модильяні ці подорожі мали величезний вплив на прийняття рішення обрати шлях художника.
Початок мистецької кар'єри [ред.]
Дедо вмовив матір відвідувати уроки малюнка і живопису. У серпні 1898 року Модильяні почав відвідувати лекції малюнка. У 1902 році Амедео став учнем Школи Ню (Scuola libera di Nudo), яку очолював Джованні Фатторі.
Молодий митець відчув розчарування від науки старого майстра та виїхав до Венеції, де також навчався в Школі Ню. Однак він незабаром перекинувся на вуличне малювання. Тут Амедео почав вживати алкоголь та наркотики.
Париж [ред.]
До Парижа Модильяні виїхав через намову художника Ортіза де Сарати (Ortiz de Zarate). З 1907 року він мешкав у Парижі, де зустрічався з мистецькою богемою, зокрема з Пабло Пікассо, Хуаном Грісом (Juan Gris), Морисом Утрилло (Maurice Utrillo), Дієго Риверою(Diego Rivera), Хаїмом Сутином (Chaim Soutine) та письменниками Андре Салмоном (Andre Salmon), Ґійомом Аполлінером i Максом Жакобом. Художник, незважаючи на чисельні дружні стосунки і знайомства, не приєднався до жодного мистецького гурту. Він бажав йти своєю дорогою та створити свій стиль, якого на початку кар'єри йому бракувало. Моді приєднався до кола єврейських художників. Дуже зблизився з Морисом Утрилло, у якому він віднайшов споріднену душу та компаньйона для пиятик. Модильяні виставив кілька своїх робіт у «Салоні Незалежних» і «Салоні Відкинутих».
1906 — Модильяні переїджає до Парижа, де вступає до Академії Колароссі.
Перша персональна виставка — галерея Берте Вайля.
Модильяні Помер від туберкульозу в Парижі в 1920 році.
Після смерті [ред.]
У 2004 році режисером Міком Девісом знято фільм «Модильяні».
Книга споминів Жака Ліпшиця в перекладі Артура Рудзицького надруковано в журналі «Всесвіт» у 1990 р.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Amedeo Modigliani |
- Амедео Модільяні. Картини і біографія
- Біографія
- Архіви Амедео Модільяні
- Галерея
- Борис Сандрацкий. «Амедео из Ливорно: повесть» (в книге «Вариации на тему Баха»). — Таллин: Ээсти раамат, 1989
- Жак Ліпшиць. Спомини про Амедео Модільяні//Всесвіт (журнал), 1990. Переклав з англ. Артур Рудзицький . Див.: http://www.aej.org.ua/History/1120.html
