Американський трионікс злий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Американський трионікс злий
Американський трионікс злий
Американський трионікс злий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Черепахові (Testudines)
Підряд: М'якотілі черепахи (Trionychoidea)
Родина: Трикігтеві черепахи
Рід: Американський трионікс
Вид: Американський трионікс злий
Синоніми
Testudo ferox
Trionyx ferox
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Apalone ferox
ITIS logo.jpg ITIS: 208675
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 100213
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Apalone ferox
Fossilworks: 121522

Американський трионікс злий (Apalone ferox) — вид черепах з роду Американський трионікс родини Трикігтеві черепахи. Інша назва «флоридська м'якотіла черепаха».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина панцира досягає 45 см, ваги 20 кг. Деякі особини досягають й 43 кг. Спостерігається статевий диморфізм: самиці значно більші за самців. Голова товста та широка. Ніс витягнутий на кшталт труби. Шия доволі довга. У старих особин жують поверхні щелеп стають пласкими і широкими. Панцир майже пласки, на якому є багато шипуватих горбиків. Лапи наділені плавальними перетинки.

Колір карапаксу коливається від темно—коричневого до оливково—зеленого, пластрон має білувате або кремове забарвлення.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Водиться у річках, нерідко зустрічається у солонуватих водах річкових естуаріїв. Практично усе життя проводить у воді. Харчується рибою, молюсками, земноводними, ракоподібними, водяними комахами. Має погану вдачу, за що й отримав свою назву.

Самиця у ямку неподалік від води відкладає від 2 до 14 яєць, вкрай рідко 25. Інкубаційний період 3 місяця.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у штатах США: Південна Кароліна, Джорджія, Флорида, Алабама.

Джерела[ред.ред. код]

  • Webb, R.G. 1962. North American Recent soft-shelled turtles (Family Trionychidae). University of Kansas Publications. Museum of Natural History. Lawrence. 13 (10): 429–611
  • Valverde, J. 2007. Weichschildkröten. Reptilia (Münster) 12 (6): 16-23