Аметист
| Аметист | |
|---|---|
 друза кристалів аметисту |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | прості оксиди |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | гідротермальний, магматичний |
| Хімічна формула | SiO2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | фіолетовий до блідого червонувато-фіолетового |
| Форма кристалів | зазвичай короткопризматичні, переважають грані ромбоедра |
| Сингонія | тригональна |
| Спайність | — |
| Злам | конхоідальний |
| Твердість за шкалою Мооса | 7 |
| Блиск | скловидний, глянцевий |
| Прозорість | від прозорого до напівпрозорого |
| Колір риски | білий |
| Питома вага | 2,63–2,65 г/см³ |
| Розчинність | нерозчинний у воді |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nω = 1,543–1,553 nε = 1,552–1,554 |
| Подвійне променезаломлення | +0,009 |
| Плеохроїзм | відсутній |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | 0,013 |
| Інші властивості | |
| Плавкість | 1650±75 °C |
| Особливі характеристики | п'єзоелектричний |
Аметист (від грец. αμεθυστος — тверезий, за стародавнім повір'ям — засіб проти сп'яніння) — мінерал групи кварцу.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Хімічна формула: SiO2 — діоксид кремнію.
Прозорий фіолетовий різновид кварцу, забарвлення якого має радіаційну природу[1] і обумовлено структурною домішкою Fe3+ і Fe2+, що заміщує Si або перебуває в міжвузлях[2]. Колір також пов’язують з домішками марганцю або органічного барвника. Відтінки забарвлення — від голубувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного.
В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709).
Як напівдорогоцінний камінь використовується в ювелірних та художніх виробах.
Різновиди і застосування назви [ред.]
Прожарювання аметистів при 470—750°С призводить до зміни їхнього забарвлення на золотисто-жовте — цитринове, а необережне нагрівання — взагалі до його зникнення. Більшість цитринів, що надходять на ринок, являють собою обпалені аметисти. При радіоактивному опроміненні первинне забарвлення відновлюється[1].
На ринку дорогоцінних каменів часто використовують торгові найменування, які не відповідають їх мінералогічній назві[1]:
- богемський топаз або золотистий, індійський, іспанський, саламанський топаз, мадейра-топаз, пальмейра-топаз, сьєрра-топаз — цитрин (обпалений аметист)
- віденський аметист — фіолетова шпінель або фіолетовий корунд
- аметист західний — власне аметист
- аметист літієвий — торговельна назва кунциту — розової чи фіолетової відміни сподумену
- аметист саксонський — апатит фіолетового кольору
- аметист східний корунд — застаріла назва фіолетового корунду, або торговельна назва прозорої відміни корунду
- аметист підробний — будь-який камінь, що за кольором і блиском нагадує аметист, зазвичай флюорит
- аметист-сапфір (фіолетова відміна корунду)
Поширення [ред.]
Зустрічається в гранітних пегматитах, кварцових жилах і у вигляді друз в порожнинах вулканічних порід. Зустрічається в основному на Уралі, в Індії, США, Уругваї і Бразилії.
В Україні є на Волині (Житомирська область) та в Криворізькому і Донецькому басейнах.
Примітки [ред.]
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Посилання [ред.]
- Аметист. у Галереї мінералів. (англ.)
- Поширення родовищ аметисту у світі. (англ.)
- Аметист. у каталозі коштовного каміння Gemstone. (англ.)
