Аммоній Гермій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аммоній Гермій (дав.-гр. Ἀμμώνιος τοῦ Ἑρμίου, *440520) — античний філософ-неоплатонік, представник Александрійської школи неоплатонізму, учень Прокла Діадоха.

Біографія[ред.ред. код]

Аммоній Гермій — син Гермія Александрійського і Едесії. Гермій Александрійський помер, коли Аммоній був ще дитиною; досягнувши повноліття, Аммоній, разом з братом Геліодором, в супроводі матері, відправився до Афін займатися філософією у Прокла. Повернувшись в Александрію, Аммоній став на чолі Александрійської школи і викладав Платона і Аристотеля до кінця життя.

За повідомленнями Дамаскія, під час нападок християн на язичників, що мали місце в другій половині 480-х, Аммонію довелося піти на поступки місцевій християнській владі, щоб отримати дозвіл продовжувати свої лекції. Дамаскій, який за це Аммонія засуджує, не повідомляє, на які саме поступки Аммонію довелося йти. За повідомленнями Олімпіодора Молодшого відомо, що Аммоній таким чином продовжував викладання до 515 року.

Учні[ред.ред. код]

Учні Амонія: Асклепій Тралльський, Дамаскій, Олімпіодор Молодший, Сімплікій, Іоанн Філопон.

Філософська спадщина[ред.ред. код]

Від численних творів Аммонія збереглися лише коментарі до «Про тлумачення» Аристотеля.

Джерела[ред.ред. код]