Аммоній Саккас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аммоній (грец. Αμμώνιος, на прізвисько Σακκας) — філософ, засновник неоплатонізму.[1]

Зміст

[ред.] З біографії

Родом з Олександрії. Він народився в бідній християнській родині. Помер у 243 або 244 рр.. Був спочатку християнином, але потім перейшов до язичництва. Став засновником неоплатонічної філософії, намагаючись злити воєдино різні філософські системи, особливо Платона і Арістотеля. Відрізнявся красномовством і рідкісним талантом викладання і тому, діяв не стільки як письменник, скільки як вчитель. Його називали Теодідактом ( "богом навчання" ).

Зібрав навколо себе гурток учнів, серед якіх були: Плотін, Лонгін, Ориген.

[ред.] Основні праці

Склав "Гармонію Євангелій", або "Діатессарон", в якій він ділив Євангелія на відділи, відомі досі під назвою Амонієвих секцій. Переклад "Діатессарон" на латинську мову зробив Віктор (пом. у 544 р.), єпископ капуйський. Євсевій згадує про твір Аммонія "Згода Мойсея та Ісуса", але він не зберігся.

[ред.] Примітки

  1. История философии в кратком изложении/ Пер.с чешского И.И.Богута. - М.: Мысль, 1994, с.192

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами