Аммоній Саккас
Аммоній (грец. Αμμώνιος, на прізвисько Σακκας) — філософ, засновник неоплатонізму.[1]
Зміст |
[ред.] З біографії
Родом з Олександрії. Він народився в бідній християнській родині. Помер у 243 або 244 рр.. Був спочатку християнином, але потім перейшов до язичництва. Став засновником неоплатонічної філософії, намагаючись злити воєдино різні філософські системи, особливо Платона і Арістотеля. Відрізнявся красномовством і рідкісним талантом викладання і тому, діяв не стільки як письменник, скільки як вчитель. Його називали Теодідактом ( "богом навчання" ).
Зібрав навколо себе гурток учнів, серед якіх були: Плотін, Лонгін, Ориген.
[ред.] Основні праці
Склав "Гармонію Євангелій", або "Діатессарон", в якій він ділив Євангелія на відділи, відомі досі під назвою Амонієвих секцій. Переклад "Діатессарон" на латинську мову зробив Віктор (пом. у 544 р.), єпископ капуйський. Євсевій згадує про твір Аммонія "Згода Мойсея та Ісуса", але він не зберігся.
[ред.] Примітки
- ↑ История философии в кратком изложении/ Пер.с чешского И.И.Богута. - М.: Мысль, 1994, с.192
[ред.] Джерела
- В.Ф.Асмус. Античная философия. Учеб. пособие. Изд.2-е,доп.. - М.,"Высшая школа", 1976, с.510. (рос.)
- Реальный словарь классических древностей. Аммоний(рос.)
[ред.] Посилання
- Порфирий. Жизнь Плотина. (рос.)
