Амудар'я
| Амудар'я | |
|---|---|
 Дельта Амудар'ї з космосу. Листопад 1994 року |
|
| Витік | Вахджір, Афганістан |
| Гирло | Південне Аральське море |
| Прирічкові країни | Афганістан,Таджикистан,Туркменістан,Узбекистан |
| Довжина | 1 415 км (з П'янджем 2 540 км) |
| Висота витоку | 4 900 м |
| Середньорічний стік | до 2000м3/с(поблизу Чарджева) |
| Площа басейну | 226 800 км² |
| Притоки | Язгулем, Ванч, Кизилсу, Кафірніган, Сурхандар'я (праві) Кундуз (ліва) |
 Мапа |
|
Амудар'я́, Аму, Окс, Вакш, Балх (давнє — Вакшу) — найбільша річка в Середній Азії. Бере початок в Афганістані на висоті 4 900 м з льодовика на північній схилі гори Гіндукуш і відома там як Вахджір. Після злиття з водами річки Памір має назву Пяндж, а зливаючись з річкою Вахш, дістає назву Амудар'я. Протікає територією Таджикистану, Узбекистану й Туркменістану через Каракуми і Кизилкум. У роки сильних опадів впадає в Аральське море. Довжина 1 415 км (з П'янджем 2 540 км). Площа басейну — 226 800 км² (з урахуванням пустельних просторів, які входять у межі басейну, але не дають стоку води — 465 420 км²). Древні географи називали Амудар'ю Оксусом, очевидно, від тюрк аксу — біла вода.
У верхів'ях Амудар'ї береги високі, скелясті, течія швидка й бурхлива. Вище останньої притоки Сурхандар'я річкова сітка Амудар'ї добре розвинена. Далі Амудар'я тече поміж піщаних берегів, подекуди прорізує ущелини. У нижній течії русло Амудар'ї стає нестійким, з'являється багато рукавів.Постійний стік є лише у лютому-березні(близько 250м3/с)
Живиться Амудар'я в основному за рахунок льодовиків та вічних і сезонних снігів гірської частини басейну. Пересічна річна витрата води Амудар'я найбільша поблизу міста Керкі — 1 970 м³/сек, у гирлі — 1 330 м³/сек. Амудар'я найповноводніша влітку, що сприяє використанню її для зрошення.
Льодостав на більшій частині Амудар'ї нестійкий, у нижній течії триває з кінця грудня до середини березня. Води Амудар'ї несуть велику кількість піску: пересічна річна каламутність поблизу Керкі — 3 590 г/м³. Русло Амудар'ї непостійне, річка змінює не тільки глибину, але й форму берегів у плані. Води Амудар'ї мають пересічну мінералізацію 250—300 мг/л. Береги Амудар'ї вкриті заростями різнолистого тополя, тамариску, джиди, очерету.
В Амудар'ї зустрічаються риби: псевдоскафіринхуси, або лопатоноси, лосось, великі усачі, щуковидний жерех, короп.
Амудар'я використовується для зрошення і тому вода сильно забруднена солями мінеральних добрив і пестицидами. 80 % її стоку йде на зрошення. Один з найбільших у світі зрошувальних каналів — Каракумський (1-а черга 1958), має трасу Амудар'я — р. Мургаб до ст. Арчман і здатний зросити 400 тисяч га пустельних земель та обводнити мільйони га пасовиськ.
Амудар'я судноплавна на 1 619 км від гирла до Термеза; через нестійкість русла судноплавство утруднене. Верхів'я Амудар'я має великі гідроресурси. Міста — Термез, Керкі, Нукус.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Амудар'я |
 |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
