Амфіон
| Амфіон | |
|---|---|
 | |
| Посада | король Фівd |
| Батько | Зевс[1] |
| Мати | Антіопа[1] |
| Брати/сестри | Зеф[d] |
| Діти | Sipylusd, Amyclasd, Хлорида[d], Alphenord, Damasichthond, Ismenusd, Tantalusd, Phaedimusd, Ilioneusd, Amphiond, Neaerad, Amaleusd, Archenord, Archemorusd, Astycrateiad, Astynomed, Astyoched, Chiasd, Cleodoxad, Klytiad, Etodaead і Eupinytusd |
| Частина від | Амфіон і Зет |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Амфі́он (грец. Αμφίονας) — син Зевса й фіванської царівни Антіопи, брат Зета, один із давньогрецьких музик. Одразу після народження брати-близнята за наказом їхнього дядька, фіванського царя Ліка, були покинуті напризволяще, їх виховали пастухи. Змужнівши, брати захопили Фіви і вбили злого володаря, а його дружину Дірке прив'язали до рогів лютого бика. У Неаполі є відома мармурова скульптура «Фарнезький бик» Амфіон і Зет оточили Фіви мурами (каміння, зачароване грою А. на лірі, саме складалося в мури). Обидва брати відзначалися надзвичайною силою. Дружина Амфіона Ніоба народила йому семеро синів і сім дочок. Після втрати всіх дітей А. покінчив життя самогубством. (Варіант: А. вбили Аполлон і Артеміда, коли він намагався захопити їхній храм.) В історичний час А. і Зета шанували у Фівах як місцевих героїв, «фіванських Діоскурів».
Від часів Евріпіда в літературній традиції брати є втіленням двох життєвих начал — діяльного (Зет) і споглядального (Амфіон). Міф про Амфіона й Зета відбито в живописі (Дж. Б. Тьєполо) та в музиці (Б. Галуппі, Л. Керубіні, А. Онеггер).
Амфіон — владар беотійського міста Орхомена, дід Нестора.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Амфион // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 686.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок
|
