Амілопектин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амілопектин
Amylopektin Sessel.svg
Ідентифікатори
Номер CAS 9037-22-3
PubChem 439207
Номер EINECS 232-911-6
InChI
Властивості
Молекулярна формула змінна
Молярна маса змінна
Зовнішній вигляд Білий порошок
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Амілопектин (від дав.-гр. ἄμυλος — «пиріг з тонкої муки», πηκτός — збитий, згуртований) — один з основних полісахаридів крохмалю, що складається з розгалужених ланцюжків молекул глюкози, моносахаридні залишки пов'язані α (1 → 4) і α (1 → 6) глікозидними зв'язками.

Подібно до амілози, амілопектин складається з α-D-глюкози, з'єднаної переважно через α-1,4 зв'язки. Аміпопектин має набагато більш розгалужену структуру ніж амілоза: 4-5% глікозидних зв'язків є α-1,6 зв'язками. Такий ступінь олзгалуженості означає, що в середньому окремий ланцюжок амілопектину складається лише з 20-25 глюкозних залишків. Молекулярна маса амілопектину перевищує 108 — це величезна молекула, одна з найбільших з існуючих у природі.[1] Якщо указана вище молекулярна маса молекули вірна, то така молекула має 595 238 радикалів глюкози (108/168; 168 — це молекулярна маса ангідроглюкозної ланки) або 29762 ланцюжків, ступінь полімеризації яких в середньому становить 20.[1]

Вважається, що розгалуження ланцюгів амілопектину має випадковий характер.[1] У молекули присутні три типи ланцюгів: А-ланцюги, що складаються з глюкози, з'єднаної через α-1,4 зв'язки, В-ланцюги, що складаються з глюкози, приєднаної через α-1,4 і α-1,6 зв'язки, і С-ланцюги, що складаються з глюкози, приєднаної через α-1,4 і α-1,6 зв'язки, і редукуючої групи. Таким чином, А-ланцюги не розгалужуються, В-ланцюги мають розгалуження, а зчепившись мають розгалуження і єдину редукуючу групу.[1]

Структуру амілопектину найкраще досліджувати за допомогою набору ферментів, які частково руйнують молекулу вельми специфічним чином. Одним з таких ферментів є α-амілаза, яка впливає на нередукуючі кінці ланцюжків крохмалю і руйнує кожен другий α-1,4 зв'язок.[1] α-Амілаза не може перейти через точку розгалуження на інші ланцюжки крохмалю, і таким чином вона відновлює лінійний ланцюжок до мальтози (дві молекули глюкози, з'єднані через α-1,4 зв'язку), але за місцем розгалуження залишаються два або три радикала глюкози, залежно від того, парна чи непарна кількість радикалів глюкози мав вихідний ланцюг за місцем розгалуження. Під впливом β-амілази амілопектин розпадається приблизно на 55 %. Продуктами реакції є мальтоза і крупний радикал βLD (β-граничний декстрин) з великою молекулярною масою (104).[1]

Для подальшого аналізу структури амілопектину використовуються два інших фермента, які розщепляють розгалужені структури: пуллуланаза і ізоамілаза.[1] Обидва цих ферменти гідролізують α-1,6 зв'язку, але не зв'язку α-1,4. Таким чином , при обробці амілопектину одним з цих ферментів руйнуються всі α-1,6 зв'язки і залишаються відносно короткі лінійні ланцюги. Визначивши відновну властивість на одиницю маси, можна підрахувати середню довжину ланцюжка амілопектину, рівну приблизно 25.[1] Розподіл ланцюгів можна побачити, якщо піддати амілопектин гeль-фільтрації за допомогою препарату Bio-Gе1 Р-10 або іншої подібної речовини. Розподілення є двовершинним, при цьому більша частина (по масі) має довжину в 19 глюкозних залишків, а інші (із найбільш багаточислених ланцюгів) — біля 60.

Властивості[ред.ред. код]

Молекулярна маса сягає 1 000 000. З йодом дає червоно-фіолетове забарвлення. Майже не розчинний у холодній воді; в гарячій воді утворює драглисту частину клейстеру.

Поширення в природі[ред.ред. код]

Частка амілопектину в картопляному, кукурудзяному, рисовому крохмалі - 76-81%. Існує пшениця з блокованим синтезом амілози, її крохмаль містить тільки амілопектин.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Хосни Р.К. Зерно зернопереработка / К.Р. Хосни; пер.с англ.под общ.ред Н.П. Черняева. - СПб: Профессия, 2006. - 336 с., ил. - (Серия: Научные основы и технологии). ISBN 5-93913-085-2 ISBN 0-913250-79-1(англ.)

Література[ред.ред. код]

Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.