Амінопласти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Амінопла́сти (ізоміл, мелмекс, пласкон, поллопас, сканопал, ультрапас та ин.), пластмаси на основі аміноальдегідних смол, головним сечовино- та (і) меламіно-формальдегідних.

У склад А. входять наповнювачі — целюлоза, тальк, азбест, деревна мука, скляне волокно або др, модифікуючі добавки- ді- або триетанол-амін, тіомосечовина, поліаміди, кремнійорг. олігомери або полівініловий спирт; змащувальні речовини (до 0,5 % від маси А) — стеарин, стеарати Zn, Мо, Al, гліцерилстеарати; органічні і (або) мінеральні пігменти.

Випускають А. у вигляді пресматеріалів (порошків, гранул, волокнистих продуктів), шаруватих пластиків, пінопластів (див. карбамідо-формальдегідні пінопласти).

Одержання[ред.ред. код]

Технол. процес отримання А. включає синтез в'яжучого (див. меламіно-формальдегідні смоли, сечовино-формальдегідні смоли), просочення ним наповнювача, сушку композиції, її подрібнення і, при необхідності, таблетування або гранулювання. Просочення можуть бути здійснене двома способами — «мокрим» (поширеніший) і «сухим». У першому випадку наповнювача змішують з рідкою смолою, в другому тверду смолу, наповнювача і ін. компоненти суміщають в шнекових машинах з обігрівом, або на вальцях. Фарбувальні компоненти можуть бути введені при мокрому просоченні наповнювача або в порошкоподібний А., у останньому випадку застосовують змішувачі барабанного типу. У виробн. А. переробляють пресуванням (135—170 °С, 25—50 МПа), литвом під тиском, ливарним пресуванням. Формування супроводжується затвердінням смоли з утворенням сітчастого полімеру.

Для пресування, в тому числі ливарного, використовують заздалегідь протаблетований матеріал. Меламіно-формальд пластмаси, що переробляються при вищих температурах і тиску, аніж сечовино-формальдегіди, перед завантаженням в прес нагрівають гарячим повітрям, ІЧ-промінням, струмами ВЧ.

Операції таблетування і підігріву матеріалу виключаються при формуванні на пресах, які оснащені вузлом попередьої пластифікації, що забезпечує дозування прессматеріалу і скорочення часу його витримки під тиском. Проте в цьому випадку застосовують гранульований матеріал.

Затверділі амінопласти — міцні важкогорючі матеріали, стійкі до дії води, слабких к-т, розчинів лугів, органічних розчинників, змащувальних і трансформаторних олив, що мають високими електроізоляційні властивості, дугостійкість. Меламіно-формальд. пластики відрізняються від сечовино-формальдегідів більшою теплостійкістю (див. табл.), меншим водопоглинанням і усадкою.

Властивості амінопластів
Показник Сечовино-формальдегід.
в'яжуче і орг. наповнювач
Меламіно-формальдегід. в'яжучі
орг. наповнювач наповнювач — скловолокно
Щільність, г/см³ 1 45— 1 50 1,45-1 50 1,8 20
Міцність, МПа
при розтягу 35—50 35-55 25—40
при згині 70-100 80—100 80—110
при стиску 100—200 150—250 200—240
Ударна в'язкість, кДж/м²
взірець без надрізу 665—90 7.0-9,0 30-40
взірець з надрізом 15-2,0 1 5-2 30-40
Температура розм'ягчення при згині, °С 130-150 150-180 200
Теплопровідність, Вт (м К) 0.23-0 37 0.29-0.40 0—63
Водопоглинання за 24 год при 20°С, мг 150-200 100 150 50-100
Електрична міцність, кВ/мм 10—14 12—14 10—12
Тангенс кута діелектричних втрат (50 Гц) 0.1—0.5 0.1—0.5 0.05—0.2
Діелектрична проникність (50 Гц) 5—9 6—10 6—10
Електричний опір, Ом см 1011 1011 1012
Усадка, % 0.7—12 0.8—1,2 0.05—0.2

Література[ред.ред. код]

  • Химическая энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. И. Л. Кнунянц [до 1992 г.], Н. С. Зефиров [c 1995 г.]. — М.: Сов. энцикл.; Большая Рос. энцикл., 1988 — 1998. — ISBN 5-85270-008-8. (рос.)