Амір аль-мумінін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Амір аль-мумінін (араб. أمير المؤمنين‎ — повелитель правовірних) — титул халіфів та інших мусульманських правителів. Якщо правитель носить титул амір аль-мумінін, то це означає не лише його політичну владу, але й духовну.

Історія[ред.ред. код]

На думку сунітів першим, кому був цей титул амір аль-мумінін, був Умар ібн аль-Хаттаб[1]. На думку шиїтів титул був даний Алі ібн Абу Талібу ще під час життя пророка Мухаммеда та належить лише йому[2].

Титул амір аль-мумінін брали халіфи з династії Омейядів та Аббасидів і досі використовується відносно деяких мусульманських лідерів та сучасних арабських монархів. Відповідно до марокканської конституції король Марокко є амір аль-мумінін.

У 1996 лідер талібів мулла Мухаммед Омар проголошений амір аль-мумініном та зосередив у своїх руках всю повноту політичної, військової та релігійної влади[3].

Примітки[ред.ред. код]