Ам'єн
| Ам'єн Amiens (фр.) |
|
|---|---|
 |
|
| Країна |  Франція |
| Регіон | Пікардія |
| Сомма | |
| Округ | Ам'єн |
| Код INSEE | 80021 |
| Поштові індекси | 80000 |
| Координати | 49°54′N 2°18′E / 49.9° пн. ш. 2.3° сх. д.Координати: 49°54′N 2°18′E / 49.9° пн. ш. 2.3° сх. д. |
| Висота | 14 - 106 м.н.р.м. |
| Площа | 49,46 км² |
| Населення | 133 448 (2010-01-01) |
| Густота | 2698,1 ос./км² |
| Розташування | |
  |
|
| Влада | |
| Мер Мандат |
Gilles Demailly (SP) 2008- 2014 |
| Офіційна сторінка | |
Ам'є́н (фр. Amiens) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Пікардія та департаменту Сомма. Населення — 133 448 осіб (2010)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 120 км на північ від Парижа.
Зміст |
Топоніміка [ред.]
Першою назвою міста була Самаробріва (лат. Samarobriva, що перекладається з галльської як «міст на Соммі»). Пізніше місто дістало назву гальського племені амбіанів, їхня назва буквально означає з обох берегів[3]. Культура палеоліту називається Ашельською культурою, що була ідентифікована як така на місці Сен-Ашеля поблизу Ам'єна.
Історія [ред.]
Античність [ред.]
Ам'єн, або згідно з римлянами — Сомаробрива (лат. Samarobriva), був основним поселенням амбіан, одним із провідних племен галлів, що карбували монети в першому столітті до нашої ери. Відповідно до традицій, біля воріт Ам'єна, Мартін Турський, в той час ще римський воїн, позичав свою мантію голому жебраку. Заможність міста манила варварів, таких як алани, бургунди чи вандали, заохочуючи їх до грабунку. Їм вдалося зохопити місто декілька разів.
Середні віки [ред.]
У п'ятому столітті серед франків прийшов до влади Хлодіон, а Меровій був обраний побратимами по зброї в Ам'єні. Святий Гонорат став сьомим єпископом міста в 600 році нашої ери.
Нормани, або пізніше вони ж — вікінги, пограбували місто в 859, та вдруге — у 882 роках. Під час повторного набігу був спалений міський собор.
Перша частина десятого століття ознаменувалася об'єднанням Ам'єна, Вексена, Лана та Реймса під проводом герцога Герберта д'Вермандуа. В 1095 році мешканці Ам'єна почали організовуватися у своєрідні муніципальні групи, і вже в 1113 році місто було визнане французьким королем. А, в 1185 році було приєднано до королівства[4].
На 1264 рік місто вибрали, як вотчина судочинства французького короля Людовика ІХ, що відвернув конфлікт між англійським сувереном Генріхом ІІІ та його бунтівними баронами під проводом Симона д'Монфор. Це примирення призвело до ам'єнського указу, в якому Людовик наважився винести односторонній вирок на користь Генрі. Таке арбітражне рішення майже відразу підбурило до Війни баронів[5].
В 1435 році згідно із Зібранням Арасу, місто подарували бургундському Филипу ІІІ Доброму. Пізніше, після смерті Карла Сміливого, король Людовик ХІ в 1447 р. повернув його назад[4].
Ренесанс та індустріалізація [ред.]
В 1957 році іспанські солдати замаскувавшись як селяни, увійшли в місто та організували несподіваний напад. Після шести місяців осади, сили Генріха IV відновили контроль міста, та положили кінець його автономному бродінню.
На протязі 18 та 19 століть, текстильні традиції Ам'єну стали широковідомими завдяки виробництву велюру. Сім'я Корсератів піднімається до рівня найбільших та найзаможніших віробників тканин.
В 1789 році провінції Франції були розформовані, а адміністративний поділ переформатувався у департменти. Більшість Пікардії стає частиною тільки-що утвореної Сомма, де столицею виступив Ам'єн.
В листопаді 1801 британські та францюзькі делегати почали обговорювати терміни мирової в Ам'єнському конгресі. На 25 березня 1802 року Об'єднане Королівство Великої Британії та Ірландії, а також Перша французька республіка підписали універсал Ам'єнський мир, відкидаючи Другу коаліцію проти Франції.
Під час 19-го століття на Ам'єні почали проявлятися ознаки індустріальної революції. Міська стіна була зруйнована, відкриваючи простір для просторих алей навколо центральної площі. Анривіль по сусідству в південній частині був відбудований десь в цей самий час.
Перша залізниця в Ам'єні стала реальністю, зв'язуючи місто із Булонь-сюр-Мер. Після того воно перейшо межу ріки, та в оточуючі схили.
На протязі 1870 року під час франко-пруської війни, у Сомму вторглися пруські сили, і Ам'єн був окупований. Зустрівши свою дружину на весіллі у 1856 року, письменника-фантаст Жуль Верн незабаром поселився в Ам'єні в 1871 році. Пізніше, в 1888 році він став міським радником[6].
В 1889 рокці Жуль Верн офіційно відкрив Ам'єнську об'їздну, на якій був представлений суд, міліцейське відділення та музей, що відображав історію Пікардії[4].
Двадцяте століття [ред.]
На початку 1905 року Віктор Комон, якого називали зодчим Доісторичної науки[7], виконав дещо важливу археологічну роботу в районі Пікардії[4].
Перша світова війна [ред.]
Після перших бомбардувань міста, Ам'єнська операція стала початковою фазою у Стоденному наступі. Цей наступ призвів до перемир'я, що у кінцевому висновку завершив війну. Ам'єн є містом, в якому триває більшість сюжету роману «Співи птахів», написаного Себастьяном Фоксом.
Друга світова війна [ред.]
Регіон Пікардії був окупований нацистами, і декілька міст включаючи Ам'єн, були частково зруйновані через бомбардування перед тим, як бути звільненими.
На 18 лютого 1944 року британські літаки скинули бомби на ам'єнську в'язницю, як частина операції «Джеріко». Напад був організований із метою допомоги втечі членів французького опору та політичних в'язнів, що там утримувалися[8].
Повоєнні часи та французька культурна революція [ред.]
Місто відбудовувалося на основі плану П'єра Дафо, що зосередив зусилля розшируючи вулиці та полегшуючи потік транспорту. Всі нові будови звели використовуючи в основному цеглу, цемент, білий камінь та сланцеву черепицю. Архітектор Авґуст Перет спроектував Ґаре д'Ам'єн, залізничну станцію та сусідню вежу для помешканнь Перей.
На 2 червня 1960 року новий муніпаліцет Пікардії був створений за рахунок департменту Ена, Уаза та Сомма[4].
В травні 1968 року студенти Ам'єна приєдналися до маштабного страйку, що розпочався у Парижі. Робітники заводів та залізничники у місті долучилися до них через кілька днів пізніше. Ам'єн був паралізований через боротьбу між прибічниками консервативних та лівих сил. Після радіозвернення Шарля д'Ґолля 31-го травня, його однодумці вийшли на вуличну демонстрацію.
Наступного жовтня в університеті Ам'єна заснували факультет Південно-західного пригороду. Місто було вражене втратою значної кількості робочих місць, оскільки виробничі площадки у регіоні закривалися протягом 1970 та 1980 років. Незважаючи на негаразди, все-таки вдалося зробити спробу поновити район Санта-Лу у цей час.
Кінець двадцятого століття та сьогодення [ред.]
В 1990 роках значне відродження міста було очевидним. Поновлення Санта-Лу завершилося, і частини університету перевели у центральні квартали міста. Околиці Велі-де-Вінь відтворили у Південь міста, а також значні території конвертували під пішохідні зони. Північний вокзал пербудувався із спірним застосуванням скляного даху. Вежа Перет також була поновлена, так сам як і комплекс кінотеатру. Почали переорганізовувати ділянку навколо вокзалу.
Визначні пам'ятки [ред.]
Ам'єнський собор — є найвищим із найбільших церков класичного готичного стилю 13-го століття, і найбільший у Франції такого роду. Після пожежі, що знищила попередній собор, нова нава була зведена у 1220 — 1247 роках. Ам'єнський собор відрізняється ціліністю свого планування, красою поетапного трьох-ярусного зводу інтер'єру, що особливо приваблює скульптурами головного фасаду та південного трансепту, лабіринтом та інкрустаціями. Він описаний, як «Парфенон готичної архітектури», та згідно з Джоном Раскіним — «Готичний, достойний римських традицій, арабського шарму, відверто підкоряючий, неперевешений та неприступний».
Ще, існують Белфрі, Об'їздна та Вежа Перет.
Ам'єн також відомий своїми садами, що розміщені на невеликих багнистих острівках вздовж річки Сомма, оточених мережою штучних каналів.
Квартали та райони [ред.]
Ам'єн скадається із деякої кількості поселень із певними своєрідними рисами, включаючи Сен-Ле, Сен-Моріс, Анрівиль та Сен-Ашель.
Сен-Ле [ред.]
Сен-Ле є частиною Ам'єна на північ від міської площі. Він має багато давніх дерев'яних та цегляних будинків, а також декілька каналів. Це була бідна частина міста, але після обширних поновлювальних робіт в 1990-их роках стала найпопулярнішою серед туристів і студентів, як привабливий район із значною кількістю кафе, ресторанів та нічних клубів. Місцеві традиції вимальовуються концертним холом і театром ляльок на пікардійській мові.
Сен-Моріс [ред.]
Місто, розміщене між Мейденлейським цвинтаром та сходом цитаделі — одне із найбільших індустріальних кварталів Ам'єна. Це — робочий район, що перебудовується, поновлюється та впорядковується.
Анрівиль [ред.]
Анрівиль та околиці були побудовані протягом 19-го століття після руйнування міської стіни. Місто протягається на південь від його центру, та має значну кількість нерухомості буржуазії і декілька ратуш, таких як будинок Жюль Верна. Кілька прикладів архітектурних стилів також присутні, як, наприклад, неокласицизм чи трубадури.
Сен-Ашель [ред.]
В цьому місті завдяки археологічним розкопкам відкрили доісторичні приладдя типові для Ашельської культури, що було названо на честь поселення Сент-Ашеля. Слід зауважити, що існує комуна Сент-Ашель, розміщена 37 кілометрів північніше. Окрім цього, квартал Сен-Ашель є також місцем військового кладовища Першої світової війни (1914 – 1918 рр.). Цей квартал вміщає так-звані «англійські райони», які типово складаються із будинків англійського стилю.
Демографія [ред.]
Динаміка населення (Cassini[9] і INSEE[10] · [11] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[12]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 63 690 | 12 276 | 13 463 | 18 773 | 12 838 | 5702 | 638 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 72 384 | 11 663 | 14 784 | 19 326 | 15 395 | 9438 | 1778 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка [ред.]
У 2007 році серед 93408 осіб у працездатному віці (15-64 років) 61876 були активні, 31532 — неактивні (показник активності 66,2%, в 1999 році було 63,6%). З 61876 активних працювало 51586 осіб (26145 чоловіків та 25441 жінка), безробітних було 10290 (5026 чоловіків та 5264 жінки). Серед 31532 неактивних 16691 особа була учнем чи студентом, 5536 — пенсіонерами, 9305 були неактивними з інших причин[13].
У 2008 році у муніципалітеті числилось 54958 оподаткованих домогосподарств у яких проживало 121485 осіб, медіана доходів виносила 15 458 євро на одного особоспоживача[14].
Міста-побратими [ред.]
| Місто | Країна | Дата угоди |
|---|---|---|
| Дортмунд |  Німеччина[15] |
— |
| Герліц | Німеччина |
— |
| Талса |  США |
— |
| Дарлинґтон | США |
— |
| Нафпліон |  Греція |
— |
Транспортна мережа [ред.]
Автомагістралі [ред.]
Ам'єн обслуговується декількома автомагістралями:
- A16 до Кале через Аббевіль та Булонь-сюр-Мер
- A16 до Парижу через Бове
- A29 до Руан та Гавр через Нефшатель-ан-Бре
- A29 до Реймс через Сен-Кантен та Лан (Ена)
- Проект автобану A24 із Ам'єна до Лілль та Дуллан був відкладений у 2006 р.
Залізничне сполучення [ред.]
Ам'єн має дві станції: Ам'єнський вокзал та Вокзал Сен-Рош із сполученням:
- до Лілль через Аррас та Дуе (Нор);
- до Булонь-сюр-Мер через Аббевіль;
- до півночі Парижа через Крей чи Комп'єнь;
- до Реймс через Терньє;
- до Руан;
Летовища [ред.]
На додаток до Глізі, де злітно-посадкова смуга граничить із східною межею міста, існує ще декілька летовищ:
- Летовище Бове-Тільє, що обслуговується авомбусами із Ам'єна;
- Летовище Лілль, сполучення із яким підтримується за рахунок транспортних магістралей А29 та A1;
- Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля, доступ до якого підтримується автомагістралями A29, A1, A16 та N104;
Заклади освіти [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Amiens |
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Див. також [ред.]
- 12100 Ам'єн — астероїд, названий на честь міста[16].
Примітки [ред.]
- ↑ «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Процитовано 12 січня 2013.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Placenames of the world: origins and ... – Google Books. Books.google.ca. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ а б в г д [1][недійсне посилання]
- ↑ Maddicott, John (1994). Simon de Montfort. Cambridge: Cambridge University Press. с. 257–8. ISBN 0-521-37493-6.
- ↑ «Translation result for http://www.jules-verne.net/». Babelfish.yahoo.com. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ «Le Tourisme dans la Somme». Uk.somme-tourisme.com. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ [2][недійсне посилання]
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population légale 2006, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ «Emploi et population active 1999 et 2007» [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007] (фр.). INSEE. Процитовано 5 травня 2011. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ «Revenus fiscaux des ménages en 2008» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році] (фр.). INSEE. Процитовано 25 травня 2011. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
- ↑ «List of Twin Towns in the Ruhr District». Twins2010.com. 2009. Процитовано 28 October 2009.
- ↑ «База даних малих космічних тіл JPL: Ам'єн» (англ.).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
